1. Матеріали і предмети з переробленого пластику можуть перебувати в обігу лише за умови, якщо вони вироблені (повністю або частково) з переробленого пластику, виробленого із застосуванням процесів переробки пластику, що був у використанні та повторно використовується у виробництві матеріалів і предметів (далі - процеси переробки пластику), які отримали державну реєстрацію, або із застосуванням процесів переробки пластику, зареєстрованих в Європейському Союзі.
{Частина перша статті 10 в редакції Закону України № 4921-IX від 30.06.2026 }
2. Процес переробки пластику, що пройшов державну реєстрацію, зазначену у частині першій цієї статті, повинен здійснюватися відповідно до вимог системи забезпечення якості, яка гарантує, що перероблений пластик відповідає умовам, зазначеним у рішенні про державну реєстрацію процесу переробки пластику.
Система забезпечення якості повинна відповідати вимогам, передбаченим статтею 23 цього Закону.
3. У матеріалах і предметах з переробленого пластику може використовуватися перероблений пластик, вироблений відповідно до вимог належної виробничої практики (GMP) за допомогою процесу переробки пластику, який не пройшов державну реєстрацію, якщо:
1) матеріали і предмети з переробленого пластику вироблені з мономерів та речовин, що є сировиною з пластику, отриманою в результаті процесу хімічної деполімеризації пластикових матеріалів і предметів;
2) матеріали і предмети з переробленого пластику вироблені з пластикових відрізків та/або технологічних відходів, що утворилися при виробництві пластику або матеріалів і предметів, за умови що вони не були у використанні і були вироблені з дотриманням вимог законодавства про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами;
3) матеріали і предмети з переробленого пластику використовуються за функціональним бар’єром, який унеможливлює їх контакт з харчовим продуктом.