1. Цей Закон регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
2. Дія цього Закону не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності:
{Абзац перший частини другої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 }
1) діяльність з надання фінансових послуг та іншу діяльність, ліцензування якої здійснює Національний банк України відповідно до закону;
{Пункт 1 частини другої статті 1 в редакції Закону № 2473-VIII від 21.06.2018 }
2) діяльність в галузі телебачення і радіомовлення, яка здійснюється відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення";
3) виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
{Пункт 3 частини другої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 з урахуванням змін, внесених згідно із Законом № 2725-VIII від 16.05.2019 }
3. Суб’єкт господарювання може здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, з дня внесення відомостей до ліцензійного реєстру щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії.
{Частина третя статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 835-VIII від 26.11.2015 , № 139-IX від 02.10.2019 }
4. Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є:
центральний орган виконавчої влади, державний колегіальний орган, - провадиться на всій території України;
Рада міністрів Автономної Республіці Крим, - провадиться на території Автономної Республіки Крим;
місцевий орган виконавчої влади, - провадиться на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
5. Формування та реалізацію державної політики у сфері ліцензування у встановленому цим Законом порядку здійснюють:
Кабінет Міністрів України або інший орган державної влади у випадках, встановлених законом, - шляхом прийняття нормативно-правових актів у сфері ліцензування;
{Абзац другий частини п'ятої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2019-VIII від 13.04.2017 }
спеціально уповноважений орган з питань ліцензування;
органи ліцензування.