1. Суб’єктами національної системи захисту критичної інфраструктури є:
1) Кабінет Міністрів України;
2) Апарат Ради національної безпеки і оборони України;
3) Центральна виборча комісія;
4) Національний банк України;
5) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
6) Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
7) Фонд державного майна України, інші центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом;
8) уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури України;
9) центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;
10) секторальні та функціональні органи, інші міністерства та центральні органи виконавчої влади;
11) Служба безпеки України;
12) правоохоронні та розвідувальні органи, суб’єкти оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності;
13) Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України;
14) місцеві органи виконавчої влади (військово-цивільні адміністрації - у разі утворення);
15) органи місцевого самоврядування;
16) оператори критичної інфраструктури;
17) підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які провадять діяльність, пов’язану із забезпеченням безпеки та стійкості критичної інфраструктури.