1. Для визначення рівня вимог щодо забезпечення захисту об’єктів критичної інфраструктури відповідно до рівня їх важливості для забезпечення окремих життєво важливих функцій у межах секторів критичної інфраструктури здійснюється категоризація об’єктів критичної інфраструктури відповідно до категорій критичності, визначених цим Законом.
2. Установлюються такі категорії критичності об’єктів критичної інфраструктури:
1) I категорія критичності - особливо важливі об’єкти, які мають загальнодержавне значення, значний вплив на інші об’єкти критичної інфраструктури та порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації державного значення;
2) II категорія критичності - життєво важливі об’єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації регіонального значення;
3) III категорія критичності - важливі об’єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації місцевого значення;
4) IV категорія критичності - необхідні об’єкти, порушення функціонування яких призведе до виникнення кризової ситуації локального значення.
3. Категоризація об’єктів критичної інфраструктури здійснюється секторальними органами у сфері захисту критичної інфраструктури відповідно до секторальної специфіки та вимог секторального законодавства.
4. Секторальні органи разом з операторами критичної інфраструктури здійснюють категоризацію об’єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури відповідно до Методики категоризації об’єктів критичної інфраструктури, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а в банківській та фінансовій системах - Національним банком України, у сферах, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюють державні органи, - такими державними органами.