Справи, підвідомчі господарським судам...
Згідно з прецедентною практикою Суду, поняття "цивільних прав і обов'язків" не може перекладатися виключно посиланням на національне право відповідної держави. У кількох випадках Суд уже підтверджував принцип, що це поняття, у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, є "автономним" [яке не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві] .
Безсумнівно, у податковому провадженні вирішуються матеріальні інтереси, але просте доведення, що спір має "матеріальний" характер, не є саме по собі достатнім для визнання застосовності пункту 1 статті 6 у контексті положення, яке стосується цивільних обвинувачень.
Провадження, які за національним правом класифікуються як частина "публічного права", можуть підпадати під сферу застосування "цивільної" частини статті 6, якщо підсумок розгляду даної справи має вирішальне значення для приватних прав і обов'язків, коли йдеться, наприклад, про продаж землі, управління приватною клінікою, майнові інтереси, надання адміністративного дозволу стосовно умов професійної практики чи ліцензії на обслуговування алкогольними напоями (див. рішення Суду у справі Феррадзіні проти Італії, no. 44759/98, від 12.07.2001).
Суд зазначає, що відсутність у провадженні будь-яких вимог грошового характеру не є вирішальним елементом при визначенні того, чи застосовується пункт 1 статті 6 Конвенції у його цивільному аспекті (див. рішення Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012).
Вирішальним для визначення того, чи стосується справа прав цивільного характеру, є безпосередньо характер права, яке є предметом розгляду.
На думку Суду, існування права "на користування культовою будівлею" в українському національному законодавстві, відстоювання цього права заявником та неспроможність заявника фактично користуватись церковною будівлею для задоволення своїх релігійних потреб були безпосередньо вирішальними для визначення прав і обов'язків заявника як "прав і обов'язків цивільного характеру". Зокрема це стосується питання управління церковним майном релігійної організації заявника. Відповідно, провадження у цій справі підпадає під дію пункту 1 статті 6 Конвенції (див. рішення Суду у справі Церква села Сосулівка проти України, no. 37878/02, від 28.02.2008).