1. Будь-які спори, що виникають у зв’язку з виконанням зобов’язань, передбачених концесійним договором, прямим договором чи будь-яким іншим договором, пов’язаним з реалізацією проекту, що здійснюється на умовах концесії, вирішуються шляхом проведення переговорів у строки, погоджені сторонами у відповідному договорі чи в двосторонніх інвестиційних угодах, ратифікованих Україною.
1. Балансоутримувач може бути припинений шляхом реорганізації або ліквідації у разі передачі всього його майна концесіонеру за концесійним договором.
2. Сторони концесійного договору можуть вільно обрати механізм вирішення спорів, включаючи медіацію, незобов’язуючу експертну оцінку, національний або міжнародний комерційний чи інвестиційний арбітраж, у тому числі арбітраж з місцезнаходженням за кордоном (якщо засновником концесіонера є підприємство з іноземними інвестиціями у розумінні Закону України "Про режим іноземного інвестування"), і процедурні правила вирішення спорів.
2. У разі припинення балансоутримувача відповідно до частини першої цієї статті у концесіонера не виникає повного правонаступництва щодо прав та обов’язків балансоутримувача.
3. На вимогу концесіонера чи кредитора держава має право відмовитися від імунітету в концесійному договорі чи прямому договорі. Така відмова поширюється на всі судові рішення, рішення міжнародних комерційних арбітражів, рішення у провадженнях щодо попереднього забезпечення позову, а також на виконання рішень судових і арбітражних органів.
3. У виняткових випадках, за рішенням концесієдавця, конкурсна документація може передбачати повне або часткове правонаступництво концесіонера щодо прав та обов’язків балансоутримувача. Обсяг правонаступництва, а також умови та порядок передачі концесіонеру прав та обов’язків балансоутримувача визначаються конкурсною документацією та концесійним договором.
4. Під правами та обов’язками балансоутримувача розуміються права та зобов’язання такого балансоутримувача за договорами, судовими процесами, у тому числі в порядку міжнародного комерційного арбітражу, відкритими виконавчими провадженнями, ліцензіями, іншими документами дозвільного характеру, а також за дебіторською та кредиторською заборгованістю балансоутримувача.
5. Концесіонер має право провадити діяльність за концесійним договором на підставі та у межах строку дії документів дозвільного характеру, виданих балансоутримувачу, щодо всіх або деяких (у разі передачі концесіонеру частини майна, за допомогою якого провадився відповідний вид діяльності) видів діяльності за концесійним договором до отримання концесіонером документів дозвільного характеру для провадження відповідної діяльності за концесійним договором, але в будь-якому разі не більше 180 календарних днів з дати початку строку концесії.
6. Інші необоротні матеріальні активи, оборотні матеріальні активи балансоутримувача можуть бути викуплені концесіонером на умовах, встановлених концесійним договором.
7. Передача об’єкта концесії концесіонеру є підставою для припинення права господарського відання та/або оперативного управління балансоутримувача на об’єкт концесії.
8. У разі припинення балансоутримувача концесієдавець зобов’язаний передбачити у конкурсній документації умову щодо максимального працевлаштування концесіонером працівників - громадян України, звільнених у зв’язку з припиненням балансоутримувача.
{Стаття 45 в редакції Закону № 4510-IX від 19.06.2025 }
{Закон доповнено назвою розділу згідно із Законом № 4510-IX від 19.06.2025 }
{Назву "РОЗДІЛ XI КОНТРОЛЬ, МОНІТОРИНГ ТА ЗАВЕРШАЛЬНА ОЦІНКА КОНЦЕСІЙ" виключено на підставі Закону № 4510-IX від 19.06.2025 }