Відсутність системного й узгодженого бачення дальшого здійснення судової реформи.
Концепція судово-правової реформи 1992 року, відігравши важливу роль у становленні судової влади в Україні, практично втратила значення програмного документа після прийняття Конституції України 1996 року ( 254к/96-ВР ), хоча деякі положення Концепції ще тривалий час зберігали свою актуальність.
У Конституції України ( 254к/96-ВР ) систему правосуддя окреслено у загальному вигляді, визначено лише засади її організації та діяльності.
У зв'язку з цим є нагальна потреба у виробленні та законодавчому закріпленні чіткого і системного бачення стратегії реформування правосуддя.