Доступність правосуддя вимагає створення ефективного механізму надання правової (юридичної) допомоги. Держава має гарантувати малозабезпеченим особам юридичну допомогу не лише у кримінальних, а й у цивільних та адміністративних справах, принаймні, коли йдеться про захист найважливіших прав людини. Держава повинна сформувати систему правової допомоги, що надається за рахунок коштів державного бюджету.
Для забезпечення якісної юридичної допомоги необхідно чіткіше розмежувати статус адвоката та статус інших представників у судовому процесі. До здійснення функції захисника у кримінальному процесі потрібно допускати лише адвокатів. Варто передбачити відповідальність за надання неякісної юридичної допомоги.
Необхідно виробити механізми залучення перекладачів і спеціалістів до судового процесу (швидкий виклик до суду, гарантована та належна оплата їхніх послуг тощо), що забезпечить ефективну взаємодію з відповідними установами та фахівцями.
Державна судова адміністрація спільно з органами місцевого самоврядування повинна організувати інформаційні центри для безоплатного (або за помірну плату) доступу членів відповідних територіальних громад до правових баз даних, надання консультацій з питань судового процесу, стандартизованих бланків заяв, скарг, клопотань до суду, допомоги в їх заповненні, іншої інформації, необхідної для звернення до суду.