Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України, п. 9

Чинна редакція від 12.01.2004 · Указ набрав чинності 10.02.2004

Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України

На Міністерство оборони України покладається:

розроблення проектів законів та інших нормативно-правових актів щодо впровадження гуманітарної та соціальної політики держави у Збройних Силах, стратегії гуманітарного і соціального розвитку;

організація і контроль за виконанням органами військового управління державних програм розвитку Збройних Сил, інших програм (планів) з питань гуманітарного і соціального розвитку;

моніторинг ефективності гуманітарної політики у Збройних Силах, розроблення рекомендацій органам військового управління щодо розвитку гуманітарної сфери;

розроблення та здійснення заходів щодо розвитку культури і духовності військово-патріотичного виховання у Збройних Силах України;

здійснення заходів щодо задоволення прав військовослужбовців на свободу світогляду і віросповідання, відправлення релігійних культів;

забезпечення розвитку гуманітарної складової військової освіти і науки;

соціальний моніторинг Збройних Сил, розроблення та вдосконалення програм їх соціального розвитку;

здійснення заходів щодо реалізації соціальних, правових гарантій військовослужбовців, членів їхніх сімей та працівників, осіб, звільнених у запас або у відставку, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або потрапили в полон у ході бойових дій (війни) чи під час участі у міжнародних миротворчих операціях;

удосконалення системи соціального забезпечення військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку, учасників бойових дій, сімей загиблих військовослужбовців;

розроблення та здійснення заходів щодо соціальної адаптації військовослужбовців, які звільняються у запас або у відставку, та членів їхніх сімей;

визначення обсягу необхідних асигнувань на потреби гуманітарного і соціального розвитку за відповідними статтями кошторису Міністерства оборони України та розподіл асигнувань між видами Збройних Сил, оперативними командуваннями, частинами центрального підпорядкування та здійснення контролю за їх витрачанням;

організація взаємодії з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, релігійними організаціями, громадянами України, засобами масової інформації та міжнародними інституціями.