Інституційна політика та розвиток ринкових відносин
Метою інституційної політики є створення сприятливих умов економічного розвитку суб'єктів підприємницької діяльності різних форм власності, залучення до процесу виробництва ефективних власників, інвестиційне спрямування приватизаційних процесів.
Реалізація інституційної політики передбачає:
приватизацію великих підприємств та підприємств-монополістів за індивідуальними планами шляхом продажу контрольних пакетів акцій промисловим інвесторам;
залучення коштів, отриманих від приватизації державного майна, на інноваційне інвестування, модернізацію підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;
забезпечення повного виконання інвестиційних зобов'язань, взятих під час приватизації підприємств, у тому числі іноземними інвесторами, започаткування спільних з державою інвестиційних проектів;
підвищення привабливості промислових об'єктів приватизації, вдосконалення процедур оцінки їх майна;
додержання економічної та екологічної безпеки у процесі приватизації державного майна, насамперед щодо об'єктів, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;
забезпечення конкурентоспроможності та ефективного функціонування замкнених циклів виробництв;
формування технологічних комплексів територіального, галузевого, міжгалузевого, національного та транснаціонального рівнів шляхом створення промислово-фінансових груп, холдингових компаній, концернів, корпорацій, кластерів;
сприяння залученню на підприємства ефективного власника через створення спільних підприємств, фінансовий лізинг;
вирішення проблем заборгованості та фінансового оздоровлення підприємств шляхом активного та скоординованого застосування таких процедур, як досудова санація, судова санація, укладення мирової угоди тощо;
недопущення ліквідації підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
ліквідацію неперспективних державних підприємств, які не можуть бути оздоровлені, зокрема через процедури банкрутства;
запровадження адаптованих до потреб сучасного ринку механізмів регулювання господарських відносин;
удосконалення системи стандартизації, метрології і сертифікації промислової продукції;
удосконалення правил конкуренції, створення сучасної системи регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у промисловості;
налагодження ефективної взаємодії великого, малого та середнього бізнесу, насамперед у наукоємних секторах;
збільшення кількості об'єктів інфраструктури щодо підтримки промислового підприємництва, таких як бізнес-центри, бізнес-інкубатори, інноваційні та консалтингові центри, венчурні фонди тощо.