Ст. 11. Права власників земельних ділянок і землекористувачів

Про колективне сільськогосподарське підприємство · порівняння редакції від 2005-03-31 з редакцією від 2012-12-09

Абзаців змінено: 2, вилучено: 0, додано: 0, без змін: 7.

Власники земельних ділянок і землекористувачі мають право:

самостійно господарювати на землі;

власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і доходи від її реалізації;

використовувати у встановленому порядку для потреб господарства наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об'єкти, а також експлуатувати інші корисні властивості землі;

зводити житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди за погодженням з сільською, селищною, міською Радою народних депутатів. радою. Зведення на орендованій земельній ділянці приміщень виробничого і невиробничого призначення, у тому числі житла, орендарі погоджують з сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, радою, іншим орендодавцем; { Абзац п'ятий частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }

власності на посіви і посадки сільськогосподарських культур і насаджень;

одержати від нового власника землі, землекористувача або місцевої Ради народних депутатів ради компенсацію за підвищення родючості грунтів у разі вилучення чи добровільної відмови від земельної ділянки. { Абзац сьомий частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }

Власники землі мають право надавати належну їм земельну ділянку або її частину у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, у випадках і в порядку, передбачених земельним законодавством.

{ Стаття 11 в редакції Закону N 3180-12 від 05.05.93 }

Закреслене — текст редакції від 2005-03-31, підкреслене — текст редакції від 2012-12-09. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2005-03-31 або 2012-12-09.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.