Ст. 14. Порядок розповсюдження і демонстрування фільмів

Про кінематографію · порівняння редакції від 2010-03-18 з редакцією від 2012-08-10

Абзаців змінено: 0, вилучено: 2, додано: 2, без змін: 3.

Розповсюдження і демонстрування фільмів в Україні здійснюються відповідно до затверджених центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії технічних стандартів, норм та правил розповсюдження і демонстрування фільмів. Дотримання цих стандартів, норм та правил є обов'язковим для суб'єктів кінематографії незалежно від форм власності.

Іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні в обов'язковому порядку повинні бути дубльовані або озвучені чи субтитровані державною мовою, вони також можуть бути дубльовані або озвучені чи субтитровані мовами національних меншин. Розповсюдження іноземних фільмів здійснюється згідно з законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Розповсюдження іноземних фільмів здійснюється згідно зі статтею 23 Закону України "Про засади державної мовної політики" ( 5029-17 ) та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

{ Офіційне тлумачення положень частини другої статті 14 див. в Рішенні Конституційного Суду N 13-рп/2007 ( v013p710-07 ) від 20.12.2007 }

{ Частина друга статті 14 в редакції Закону N 5029-VI ( 5029-17 ) від 03.07.2012 }

Порядок розповсюдження фільму визначається угодою, укладеною розповсюджувачем фільму з авторами фільму або особою, яка має виключне право на фільм.

Порядок розповсюдження, послідовність видів демонстрування (кінотеатральний, телевізійний, відеопоказ) фільмів, створених на засадах державного замовлення, визначається центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії.

Закреслене — текст редакції від 2010-03-18, підкреслене — текст редакції від 2012-08-10. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2010-03-18 або 2012-08-10.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.