Ст. 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у сфері хмелярства та виробництва хмелепродуктів

Чинна редакція, діє з 2025-03-27

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у сфері хмелярства та виробництва хмелепродуктів належить:

1) формування та реалізація державної політики у сфері хмелярства та виробництва хмелепродуктів;

2) розроблення та організація виконання державних цільових програм;

3) розроблення та прийняття нормативно-правових актів;

4) участь у міжнародному співробітництві та виконання зобов’язань, взятих за міжнародними договорами України у сфері хмелярства та виробництва хмелепродуктів;

5) узагальнення практики застосування законодавства у сфері хмелярства та виробництва хмелепродуктів, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення та внесення їх у встановленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;

6) затвердження та щорічне оновлення переліку районів вирощування хмелю;

7) розроблення і затвердження методики визначення та аналізу ризиків сертифікаційних центрів;

8) затвердження порядку ведення Реєстру сертифікаційних центрів;

9) ведення Реєстру сертифікаційних центрів;

10) ведення Переліку іноземних органів сертифікації у сфері хмелярства та виробництва хмелепродуктів;

11) затвердження порядку ведення Переліку іноземних органів сертифікації у сфері хмелярства та виробництва хмелепродуктів;

12) затвердження форми заяви та порядку уповноваження (відкликання уповноваження) сертифікаційного центру;

13) затвердження вимог до якості хмелю (хмелепродуктів);

14) затвердження порядку перевірки відповідності хмелю (хмелепродуктів) вимогам до якості;

15) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, щороку, не пізніше 30 червня, публікує на своєму офіційному веб-сайті:

1) затверджений перелік районів вирощування хмелю;

2) перелік сертифікаційних центрів із зазначенням їхніх ідентифікаційних номерів (кодів);

3) зміни щодо назви або адреси компетентного органу, сертифікаційного центру, що відбулися протягом попереднього року (за наявності).