Протягом десяти днів з дня оголошення електронного аукціону таким, що не відбувся, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У такому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом, сформованим за результатами електронного аукціону, що не відбувся, та актом про проведення електронного аукціону. Такий акт є підставою для видачі нотаріусом іпотекодержателю свідоцтва про залишення за собою майна з електронного аукціону, що не відбувся.
Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами першого електронного аукціону, призначається проведення другого електронного аукціону, що має відбутися протягом одного місяця з дня проведення першого електронного аукціону. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на другому електронному аукціоні становить 85 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на першому електронному аукціоні. У разі оголошення другого електронного аукціону таким, що не відбувся, іпотекодержатель має право придбати предмет іпотеки за початковою ціною другого електронного аукціону. Якщо іпотекодержатель не скористався таким правом, за результатами другого електронного аукціону призначається проведення третього електронного аукціону. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третьому електронному аукціоні становить 70 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на першому електронному аукціоні.
У разі оголошення третього електронного аукціону таким, що не відбувся, іпотекодержатель має право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною третього електронного аукціону в порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Норми Закону України «Про виконавче провадження» (зокрема ст. 61) є загальними відносно спеціальних норм ст. 49 Закону України «Про іпотеку», а частина сьома ст. 51 Закону про виконавче провадження надає підставу застосувати положення Закону «Про іпотеку» при зверненні стягнення на предмет іпотеки у виконавчому провадженні; отже виконавець може звертати стягнення на предмет іпотеки в межах виконавчого провадження без окремого судового рішення з застосуванням положень ст.49 Закону «Про іпотеку».
Правовідносини: Реалізація предмета іпотеки у виконавчому провадженні при виконанні судового рішення про стягнення грошової суми.
7.1.10. Отже, норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18).
7.1.11.…
Велика Палата ВС, постанова від 25.05.2021 у справі № 923/971/19, п. 7.1.10, 7.1.13, 7.1.18, 7.1.23, 7.1.24 · цитують у 46 рішеннях · текст рішення
Право іпотекодержателя за ст.49 Закону «Про іпотеку» є диспозитивним: у разі оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель у десятиденний строк може залишити за собою предмет іпотеки шляхом заліку своїх забезпечених вимог, при цьому протокол організатора торгів є публічною офертою, а заява іпотекодержателя — її прийняттям.
Правовідносини: Залишення іпотечного майна за іпотекодержателем після визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися.
7.1.14.Отже, затвердженим Міністерством юстиції України на виконання вимог частини другої статті 61 Закону № 1404-VIII підзаконним нормативно-правовим актом (Порядком № 2831/5) визначено процедуру організації і проведення електронних торгів з продажу арештованого виконавцем майна та конкретизовано, що в разі реалізації у виконавчому провадженні іпотечного майна, підлягають застосуванню положення пункту 2 розділу VIIПорядку № 2831/5 та Закону України «Про іпотеку».
7.1.15. Разом з тим як тіло Закону № 1404-VIII, так і його розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не містять приписів щодо особливостей реалізації у виконавчому провадженні нерухомого майна, обтяженого іпотекою.…
Велика Палата ВС, постанова від 25.05.2021 у справі № 923/971/19, п. 7.1.18, 7.1.19, 7.1.20, 7.1.21 · цитують у 46 рішеннях · текст рішення
Для застосування норм про реалізацію іпотечного майна в межах виконавчого провадження (без окремого рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки) мають бути дотримані умови: відсутність у боржника іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації, визначеного Законом «Про іпотеку».
Правовідносини: Умови можливості звернення стягнення на предмет іпотеки в межах виконавчого провадження без окремого судового рішення.
7.1.24.…
Велика Палата ВС, постанова від 25.05.2021 у справі № 923/971/19, п. 7.1.24 · цитують у 46 рішеннях · текст рішення
Норми Закону України «Про іпотеку» підлягають застосуванню у сукупності з приписами Закону України «Про виконавче провадження» при реалізації предмета іпотеки в рамках виконавчого провадження; відсутні правові застереження про непридатність застосування положень ст. 61 Закону «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених Законом «Про іпотеку».
Правовідносини: примусове виконання судового рішення та реалізація предмета іпотеки в рамках виконавчого провадження
Водночас відповідно до частини сьомої статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" .
Згідно з приписами статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Згідно з приписами статті 49 Закону України "П…
Об'єднана палата ВС, постанова від 02.08.2018 у справі № 34/285 · текст рішення
У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець зобов'язаний повідомити стягувача і запропонувати йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна; ненадання такого повідомлення позбавляє стягувача можливості заявити про бажання залишити майно і робить винесену постанову про повернення виконавчого документа неправомірною.
Правовідносини: процедура реалізації арештованого майна (повідомлення стягувача, право стягувача на придбання предмета іпотеки)
У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.
У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 02.08.2018 у справі № 34/285 · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.