Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Взаємні права і обов’язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на об’єкт незавершеного будівництва, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цей об’єкт.
Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов’язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
Іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
У разі порушення боржником основного зобов’язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Якщо судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено, що кредитний договір є неукладеним (основне зобов'язання відсутнє), то таке зобов'язання не може забезпечуватися дійсним договором іпотеки, а відповідний договір іпотеки є недійсним.
Правовідносини: відносини забезпечення виконання кредитного зобов'язання іпотекою; дійсність іпотечного договору при відсутності основного зобов'язання
Враховуючи те, що рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2012 року в справі №709/2714/12, яке набуло чинності, встановлено, що кредитний договір від 12 вересня 2007 року № 1515 є неукладеним, то таке зобов'язання не може забезпечуватись дійсним договором іпотеки.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законо…
Велика Палата ВС, постанова від 29.05.2018 у справі № 305/1180/15-ц · цитують у 182 рішеннях · текст рішення
Іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору; належне виконання основного зобов’язання припиняє іпотеку й інші обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
Правовідносини: вплив припинення основного зобов’язання на чинність іпотеки та записів у реєстрах
68. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України).
69. Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).
70.…
Велика Палата ВС, постанова від 27.03.2019 у справі № 711/4556/16-ц, п. 68, 69, 70 · цитують у 110 рішеннях · текст рішення
Іпотека є видом застави з похідним (акцесорним) характером, вона поділяє долю основного зобовʼязання і припиняється у випадках, передбачених Законом України "Про іпотеку" (зокрема при припиненні основного зобовʼязання або за іншими зазначеними у законі підставами).
Правовідносини: визначення правової природи іпотеки та підстав її припинення.
106. Частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
107. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки (частина шоста статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
108.…
Велика Палата ВС, постанова від 25.06.2025 у справі № 761/382/21, п. 106, 110 · цитують у 16 рішеннях · текст рішення
Іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що обмежує право розпорядження предметом іпотеки; обтяження майна іпотекою діє незалежно від зміни власника, тому кожен наступний власник несе ризики відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов’язання.
Правовідносини: правовідносини, пов’язані із забезпеченням виконання зобов’язань іпотекою та правовим режимом предмета іпотеки при зміні власника
"Відповідно до Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509); зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526); виконання зобов`язання може…
Об'єднана палата ВС, постанова від 16.10.2020 у справі № 922/1995/17 · цитують у 40 рішеннях · текст рішення
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду, має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Правовідносини: регулювання виникнення, природи та строку дії іпотеки в забезпечувальних правовідносинах
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»).…
Об'єднана палата ВС, постанова від 11.11.2019 у справі № 756/15538/15-ц · цитують у 34 рішеннях · текст рішення
Накладення арешту на майно, передане в іпотеку, не позбавляє іпотекодержателя права задовольнити свої вимоги у майбутньому і не скасовує для нього правил пріоритетності; якщо право іпотекодержателя виникло до вжиття заходів забезпечення позову, його права захищені правилами пріоритетності і немає потреби оскаржувати саме забезпечення позову як таким, що порушує права іпотекодержателя.
Правовідносини: майнові відносини щодо іпотеки та пріоритетності прав іпотекодержателя при накладенні арешту
Накладення арешту на заставлене майно не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги в майбутньому і не скасовує для нього правил пріоритетності, передбачених Законом України «Про іпотеку», оскільки відповідно до статті 1 зазначеного Закону іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього майна боржника у порядку, встановленому Законом.
У той же час Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової п…
Об'єднана палата ВС, постанова від 05.05.2025 у справі № 466/2651/23 · цитують у 11 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.