Для реалізації прав за заставною її власник зобов'язаний заявити боржнику письмову вимогу про виконання основного зобов'язання. У цій вимозі вказується банківський рахунок власника заставної для здійснення боржником переказу відповідної грошової суми. На вимогу боржника власник заставної зобов'язаний пред'явити оригінал заставної без його передачі боржнику.
Заставна підлягає передачі боржнику у разі належного повного виконання ним основного зобов'язання. Знаходження заставної у боржника свідчить про виконання основного зобов'язання, якщо не буде доведено протилежне. У разі виконання основного зобов'язання боржником заставна, що знаходиться в нього, анулюється. Знаходження заставної в іншої особи свідчить, що основне зобов'язання не виконано, якщо не буде доведено інше. ( Частина друга статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )
Якщо основне зобов'язання підлягає виконанню частинами, власник заставної зобов'язаний видавати боржнику письмові квитанції про документ, що підтверджує отримання платежу платежу, та вести належний облік (реєстр) платежів за заставною, який надається боржнику на його вимогу. У разі розбіжностей між квитанціями про документами, що підтверджують отримання платежів платежів, та їх реєстром квитанції документи про отримання платежів мають перевагу. ( Частина третя статті 22 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )