Ст. 14. Особливості іпотеки об’єктів права державної чи комунальної власності (спеціального майнового права держави або територіальної громади)

Про іпотеку · порівняння редакції від 2006-01-14 з редакцією від 2010-10-12

Абзаців змінено: 1, вилучено: 1, додано: 2, без змін: 1.

Предметом іпотеки може бути нерухоме майно, що є об'єктом права державної чи комунальної власності і закріплене за відповідним державним чи комунальним підприємством, установою, організацією на праві господарського відання. Передача в іпотеку цього майна здійснюється після отримання у встановленому законом порядку згоди органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, до сфери господарського відання якого належить відповідне державне чи комунальне підприємство, установа або організація. Продаж предмета іпотеки, що є об'єктом права державної чи комунальної власності, здійснюється з урахуванням вимог законів України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 ) та "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" ( 1953-14 ). ( { Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )}

Забороняється передача в іпотеку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Предметом іпотеки не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які є об'єктами права державної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.

Предметом іпотеки не можуть бути пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації ( 574-17 ).

{ Частина третя статті 14 в редакції Закону N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010 }

Закреслене — текст редакції від 2006-01-14, підкреслене — текст редакції від 2010-10-12. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2006-01-14 або 2010-10-12.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.