Предметом іпотеки може бути нерухоме майно, не вилучене з цивільного обігу, яке може бути відчужено заставодавцем та на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення.
Предметом іпотеки може бути також нерухоме майно, яке стане власністю заставодавця після укладення іпотечного договору.
Предметом іпотеки може бути:
земельна ділянка, в тому числі виділена в натурі земельна ділянка, що належить на праві спільної часткової власності;
житловий будинок, приміщення, квартира, частина житлового будинку;
дачний будинок, садовий будинок, гараж та будь-яка інша будівля господарського призначення;
підприємство або його структурний підрозділ;
інше майно, віднесене законом до нерухомого.
Якщо іншого не передбачено законом або договором, передачі в іпотеку як єдине ціле підлягає нерухоме майно разом з усіма його приналежностями за умови, що відокремлення цих приналежностей від нерухомого майна призведе або може призвести до втрати господарського призначення такого майна.
У разі іпотеки будівлі чи споруди в іпотеку передається також земельна ділянка, на якій розташовано будівлю чи споруду, якщо іншого не передбачено іпотечним договором.
Неподільне майно не підлягає передачі в іпотеку частинами.
Частину речі, яка належить до нерухомого майна, може бути передано в іпотеку лише після її виділення зі складу нерухомого майна.
Ризик випадкової загибелі або випадкового псування предмета іпотеки несе заставодавець, якщо іншого не передбачено іпотечним договором.
Іпотека не поширюється на майно, приєднане власником або наймачем до головної речі після передачі її в іпотеку, якщо іншого не передбачено договором.
Предметом іпотеки не можуть бути:
об'єкти державної та комунальної власності, приватизація (відчуження) яких заборонена законом;
національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання.