В іпотеку можуть передаватися житлові будинки чи квартири як ті, що належать заставодавцю на праві власності, так і ті, що стануть його власністю після укладення іпотечного договору.
Передача в іпотеку житлового будинку чи квартири, які не належать заставодавцю на праві власності, допускається за наявності нотаріально посвідченої згоди власника житлового будинку чи квартири.
Окремі кімнати або підсобні приміщення, які є частинами житлових будинків чи квартир, не можуть бути предметом іпотеки.
Продаж заставленого житлового будинку чи квартири з прилюдних торгів не є підставою для виселення новим власником заставодавця та членів його сім'ї, які проживають у цьому житловому будинку чи квартирі, якщо іншого не передбачено іпотечним договором.
Заставодавець має право передавати в оренду житловий будинок чи квартиру, що є предметом іпотеки, лише за згодою заставодержателя.
Особи, які проживають у житлових будинках (квартирах) на умовах договору найму (оренди) або на інших підставах, передбачених законом, не підлягають виселенню у разі продажу заставленого житлового будинку (квартири) з прилюдних торгів. Раніше укладений з ними договір найму (оренди) житлового приміщення або інший договір на право користування житловим приміщенням зберігає чинність для нового власника.
Дачні, садові та інші будинки, не призначені для постійного проживання, можуть передаватися в іпотеку на загальних підставах. Обмеження, встановлені цією статтею, на них не поширюються.