У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
боржник - позичальник за кредитним договором (договором позики), виконання зобов'язань за яким забезпечене іпотекою;
договір про збереження реальної вартості - валютні, процентні та інші похідні (деривативи), зокрема форварди, ф'ючерси, опціони, свопи, що використовуються для мінімізації валютних та процентних ризиків і забезпечення регулярності платежів за іпотечним покриттям;
емісія іпотечних облігацій - дії емітента щодо випуску та розміщення іпотечних облігацій, послідовність яких встановлюється законодавством;
емітент - банк чи небанківська фінансова установа, яка здійснює емісію іпотечних облігацій відповідно до вимог, встановлених цим Законом;
іпотечне покриття - іпотечні активи, а також інші активи, які відповідно до цього Закону, проспекту емісії та реєстру іпотечного покриття забезпечують виконання зобов'язань емітента за іпотечними облігаціями;
іпотечний актив - право вимоги за забезпеченим іпотекою грошовим зобов'язанням боржника;
іпотечний кредитор - фінансова установа, крім спеціалізованої іпотечної установи, яка відповідно до законодавства має право надавати кредити (позики), виконання зобов'язань боржників за якими забезпечене іпотекою, та/або яка набула право вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками) від інших осіб;
коефіцієнт іпотечного покриття - величина співвідношення між несплаченою емітентом основною сумою боргу за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій і розміром їх іпотечного покриття;
проспект емісії іпотечних облігацій - документ, який містить інформацію про відкрите (публічне) або закрите (приватне) розміщення іпотечних облігацій;
розмір іпотечного покриття - сума несплаченого боржниками основного боргу за всіма іпотечними та іншими активами у складі іпотечного покриття, сформованими з урахуванням особливостей, передбачених частиною четвертою статті 13 цього Закону.