Ст. 7. Примусова реалізація предмета іпотеки за виконавчими документами

Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати · порівняння редакції від 2003-06-19 з редакцією від 2006-01-14

Абзаців змінено: 0, вилучено: 10, додано: 2, без змін: 0.

Звернення стягнення на предмет іпотеки і реалізація нерухомості та/або майнових прав на нерухомість для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов іпотечного договору.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється органом державної виконавчої служби на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ), з урахуванням вимог, установлених Законом України "Про іпотеку" ( 898-15 ).

Відчуження предмета іпотеки здійснюють органи державної виконавчої служби.

( Стаття 7 в редакції Закону N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 )

Відстрочення звернення стягнення на предмет іпотеки не допускається у разі, якщо:

іпотеку включено до іпотечного пулу;

відстрочення може призвести до істотного погіршення фінансового стану іпотекодержателя;

проти іпотекодавця чи іпотекодержателя порушено справу про визнання його банкрутом;

іпотекодавець раніше мав несплачені зобов'язання чи був неплатоспроможним;

є вірогідність, що протягом періоду відстрочення не буде сплачено зобов'язання.

Для здійснення реалізації предмета іпотеки орган державної виконавчої служби укладає договір із суб'єктом підприємницької діяльності, який має право здійснювати операції з нерухомістю.

Право вибору такого суб'єкта підприємницької діяльності та визначення умов реалізації предмета іпотеки належить іпотекодержателю.

Закреслене — текст редакції від 2003-06-19, підкреслене — текст редакції від 2006-01-14. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2003-06-19 або 2006-01-14.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.