Ст. 7. Охорона права на інформацію

Чинна редакція від 15.11.2024

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

2. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Надання доступу до інформації, усунення порушень права на інформацію та оскарження відмови або бездіяльності щодо надання інформації здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

{Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 }

3. Забороняється вилучення і знищення друкованих видань, експонатів, інформаційних банків, документів з архівних, бібліотечних, музейних фондів, крім встановлених законом випадків або на підставі рішення суду.

4. Право на інформацію, створену в процесі діяльності фізичної чи юридичної особи, суб'єкта владних повноважень або за рахунок фізичної чи юридичної особи, Державного бюджету України, місцевого бюджету, охороняється в порядку, визначеному законом.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Для оцінки пропорційності обмежень права на інформацію суд має враховувати наявність альтернативних форм і джерел отримання інформації; якщо позивач не довів, що був позбавлений таких альтернатив, порушення його прав не встановлюється.

Правовідносини: пропорційність обмежень права на інформацію; доказування факту позбавлення доступу до інформації

45. Велика Палата Верховного Суду також ураховує й те, що позивач не був позбавлений можливості використовувати для одержання, зберігання та передачі інформації через мережу Інтернет без втручання органів державної влади інші вебресурси, аналогічні до тих, на доступ до яких були встановлені обмеження оскаржуваним Указом. Позивач не обґрунтував порушення його прав запровадженими державою Україною обмеженнями на доступ саме до вказаних в оскаржуваному Указі сервісів.

Велика Палата ВС, постанова від 04.11.2020 у справі № 9901/138/20, п. 45 · текст рішення

Оскаржуваний Указ №133/2017 сам по собі не встановлює і не обмежує прав та обов’язків громадян щодо зберігання, накопичення чи поширення інформації, тому твердження позивача про позбавлення таких прав є безпідставним.

Правовідносини: відносини щодо обмеження прав на доступ, зберігання та поширення інформації у зв’язку з указом Президента про санкції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ГО «Автономна адвокатура», Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду керувався тим, що, приймаючи оскаржуваний Указ, Президент України діяв на реалізацію своїх конституційних повноважень, у порядку та на підставі законодавства України. При цьому санкції щодо ТОВ «Мэйл.РУ ГРУП» (ООО «Мэйл.РУ ГРУП»), ТОВ «Вконтакте» (ООО «Вконтакте»), ТОВ «В Контакті» та ТОВ «Мейл.РУ Україна», які обмежують їх діяльність на території України, встановлені та регламентовані рішенням РНБО від 28 квітня 2017 року, яке не є предметом розгляду в цій справі.…

Велика Палата ВС, постанова від 05.06.2019 у справі № П/800/217/17 · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.