1. Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
2. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому медіа з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
3. Суб'єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною.
4. Додаткові підстави звільнення від відповідальності медіа та журналістів встановлюються Законом України "Про медіа" та іншими законами України.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Відмова національних судів задовольнити процесуальні клопотання особи не є безумовною ознакою недостовірності викладених нею тверджень; при вирішенні спору слід розрізняти твердження про факти і оціночні судження, при цьому межі допустимої критики ширші щодо публічних осіб.
Правовідносини: Справи про захист честі, гідності та ділової репутації; оцінка характеру поширеної інформації (факт/оцінка).
41. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (частина третя статті 277 ЦК України у редакції, що була чинною на час поширення заявником інформації, яку позивач вважає недостовірною).
42. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (абзац третій частини шостої статті 277 ЦК України).
43. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона твердженням про факти або оціночним судженням.…
Велика Палата ВС, постанова від 23.11.2022 у справі № 2318/1249/2012(2/2318/794/2012), п. 41, 43, 44, 51 · текст рішення
Одне з основних питань у справах про спростування — встановлення характеру поширеної інформації: чи є вона фактичним твердженням (що підлягає доведенню), чи оціночним судженням (що не підлягає спростуванню).
Правовідносини: судове розмежування факту й оцінки в спорах про спростування інформації
Одним із основних питань, яке підлягає вирішенню у цій категорії справ, є визначення характеру поширеної інформації та з'ясування, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 08.05.2019 у справі № 761/37180/17 · цитують у 46 рішеннях · текст рішення
Інформація, яка містить констатацію фактів (а не оціночні судження), має бути доведена належними і допустимими доказами; якщо таких доказів немає — інформацію визнають недостовірною й такою, що порочить честь і ділову репутацію.
Правовідносини: доказування достовірності фактів у справах про захист честі, гідності та ділової репутації
Поширена інформація не є оціночними судженнями, а є констатацією фактів, які можуть і мають бути доведені належними доказами.
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 08.05.2019 у справі № 761/37180/17 · цитують у 46 рішеннях · текст рішення
Оціночні судження, думки та критична оцінка (за винятком наклепу) не підлягають спростуванню і доведенню їхньої правдивості; при цьому суди повинні визначати, чи є спірна інформація фактичним твердженням чи саме оціночним судженням.
Правовідносини: вимоги про визнання інформації недостовірною і спростування
Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб'єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v.…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 10.04.2019 у справі № 398/4136/15-ц · цитують у 43 рішеннях · текст рішення
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні встановити її характер і з’ясувати, чи містить вона конкретні фактичні твердження, чи є оціночним судженням; фактичні твердження підлягають перевірці, оціночні судження — ні.
Правовідносини: справи про захист честі, гідності та ділової репутації; кваліфікація інформації як факту або оціночного судження
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.
Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 08.09.2021 у справі № 757/36628/16-ц · цитують у 41 рішеннях · текст рішення
Оціночні судження, які не містять тверджень факту, не підлягають обов'язку доведення їх правдивості і не підлягають спростуванню.
Правовідносини: відносини щодо спростування інформації та відповідальності за висловлені судження
Відповідно до частин першої і другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 20.03.2019 у справі № 758/14324/15-ц · цитують у 32 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.