Наявність у громадянина України громадянства (підданства) іншої держави визнається у таких випадках:
1) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства (підданства) іншої держави чи держав;
2) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства (підданства) своїх усиновлювачів унаслідок усиновлення її іноземцями;
3) автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства (підданства) унаслідок одруження з іноземцем;
4) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства (підданства) унаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документа, що підтверджує наявність у нього громадянства (підданства) іншої держави;
5) набуття громадянства України у спрощеному порядку, передбаченому статтею 10 - 1 цього Закону, іноземцями, які є громадянами (підданими) держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку;
6) набуття громадянином України громадянства (підданства) держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку.
{Розділ II доповнено статтею 5 - 1 згідно із Законом № 4502-IX від 18.06.2025 }