1. Рішення про припинення діяльності фермерського господарства приймається:
а) власником у разі реорганізації або ліквідації фермерського господарства - відповідно до закону та Статуту фермерського господарства;
б) у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства у порядку, встановленому законом;
в) у разі банкрутства фермерського господарства - відповідно до закону.
Спори про припинення діяльності фермерського господарства вирішуються судом.
2. Кошти, одержані від продажу майна фермерського господарства, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, розподіляється між членами фермерського господарства відповідно до його Статуту.
Спори щодо розподілу майна фермерського господарства, яке припинило свою діяльність, вирішуються судом.
3. У разі припинення діяльності фермерського господарства до закінчення терміну надання господарству податкових пільг господарство сплачує до бюджету за весь період його діяльності суму податку, обчислену в розмірі, встановленому для фермерського господарства, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 34 цього Закону, та викупу земельної ділянки для суспільних потреб чи примусового відчуження її з мотивів суспільної необхідності.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Сільська рада не наділена повноваженням приймати рішення про припинення діяльності фермерського господарства; питання припинення діяльності фермерського господарства вирішуються відповідно до закону власником, районною радою або судом.
Правовідносини: правовідносини щодо припинення діяльності фермерського господарства та меж компетенції сільської ради.
Частиною першою статті 36 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного Рішення; далі - Закон № 973-IV), яка визначала порядок припинення діяльності фермерського господарства, було передбачено, що рішення про припинення діяльності фермерського господарства приймається: а) власником у разі реорганізації або ліквідації фермерського господарства - відповідно до закону та статуту фермерського господарства; б) у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства у порядку, встановленому законом; в) у разі банкрутства фермерського господарст…
Велика Палата ВС, постанова від 05.06.2018 у справі № 217/1106/12/12(2а/140/14) · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.