Ст. 7. Зміст договору факторингу

Чинна редакція, діє з 2025-06-03

1. Договір факторингу повинен відповідати вимогам цивільного законодавства України та містити відомості та умови, визначені частиною другою статті 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та цією статтею.

2. Договір факторингу складається з одного або кількох документів (у тому числі електронних), якими обмінялися фактор та клієнт або які надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується ними, у тому числі з рамкового договору та документально оформлених правочинів відступлення прав грошових вимог за базовим договором (базовими договорами). Договір факторингу може укладатися шляхом приєднання з дотриманням вимог Цивільного кодексу України та частини п’ятої статті 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

3. Крім відомостей та умов, визначених частиною першою цієї статті, договір факторингу повинен містити відомості про вид факторингу (факторинг без регресу або факторинг з регресом).

4. Договір факторингу може містити:

1) максимальну ціну права грошової вимоги або порядок розрахунку (визначення) ціни права грошової вимоги;

2) строки (терміни), умови та порядок сплати клієнту фактором ціни права грошової вимоги;

3) відомості про момент та порядок передачі права грошової вимоги фактору;

4) розмір або порядок розрахунку розміру та умови сплати клієнтом фактору плати (винагороди) за договором факторингу, додаткових платежів і комісій (за наявності), пов’язаних з укладенням, виконанням, зміною та розірванням договору факторингу, а також порядок зміни та/або індексації таких платежів;

5) зобов’язання фактора про надання клієнтові послуг, пов’язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає фактору;

6) умови та порядок погашення заборгованості за договором факторингу з регресом, за договором конфіденційного факторингу, зворотного відступлення права грошової вимоги;

7) умови та порядок передачі клієнтом/фактором документів (у тому числі в разі відступлення права грошової вимоги, що здійснюється відповідно до статті 26 або 27 цього Закону), які засвідчують виникнення права грошової вимоги, що передається;

8) порядок надсилання повідомлення, визначеного статтею 20 цього Закону;

9) інші умови за домовленістю сторін договору факторингу.

5. Документально оформлений правочин про відступлення прав грошових вимог є невід’ємною частиною договору факторингу та має містити:

1) опис права грошової вимоги, що відступається;

2) відомості про момент передачі права грошової вимоги фактору;

3) ціну права грошової вимоги.

6. Нормативно-правовими актами Національного банку України можуть передбачатися додаткові вимоги до змісту договору факторингу.