1. У сфері фахової передвищої освіти може застосовуватися державно-приватне партнерство. здійснюватися співпраця з приватним інвестором, у тому числі із залученням приватних інвестицій. Правовими засадами державно-приватного партнерства залучення приватного інвестора у сфері освіти є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України "Про державно-приватне партнерство", цей Закон, інші законодавчі акти, а також міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Державно-приватне партнерство у сфері Співпраця з приватним інвестором з метою розвитку фахової передвищої освіти може передбачати:
1) створення та/або спільне фінансування закладів фахової передвищої освіти, а також юридичних і фізичних осіб, які провадять освітню діяльність;
2) утворення та/або спільне фінансування і розвиток баз практичної підготовки;
3) утворення та/або спільне фінансування і експлуатацію інноваційних підприємств на базі існуючих закладів;
4) розроблення і розвиток сучасних технологій освіти, навчання;
5) професійно-практичну підготовку;
6) запровадження спільних програм фінансування підготовки фахівців у сфері фахової передвищої освіти тощо;
7) здійснення заходів щодо соціального захисту та поліпшення житлових умов працівників сфери фахової передвищої освіти та її здобувачів;
8) інші заходи, визначені законодавством та установчими документами закладу фахової передвищої освіти.
3. Фінансування державно-приватного партнерства у сфері підтримки фахової передвищої освіти може здійснюватися за рахунок:
1) фінансових ресурсів приватного партнера інвестора та інвестиційних програм;
2) фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку;
3) коштів державного та місцевих бюджетів;
4) інших джерел, не заборонених законодавством.
4. Державно-приватне партнерство щодо об’єктів Залучення інвестицій приватного інвестора в об’єкти державної та комунальної власності здійснюється без зміни цільового призначення та форми власності цих таких об’єктів.
5. Рухоме та/або нерухоме державне та/або комунальне майно, у тому числі земельні ділянки, надані приватному партнерові інвестору у тимчасове користування, не може бути предметом застави, стягнення, джерелом погашення боргу, щодо такого майна не можуть вчинятися будь-які дії, наслідком яких може бути припинення державної чи комунальної власності на відповідні об’єкти.