1. Регуляторний орган здійснює врегулювання спорів, що виникають між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у зв’язку з реалізацією їх прав та/або виконанням їхніх обов’язків:
1) передбачених цим Законом або нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, зокрема:
взаємоз’єднання мереж, що виникають на будь-яких етапах укладення, зміни, виконання та розірвання договору про взаємоз’єднання мереж;
доступ до мереж та інфраструктури електронних комунікацій, що виникають на будь-яких етапах укладення, зміни, виконання та розірвання договору про доступ;
національний роумінг та перенесення номерів;
роумінг у роумінговій зоні Україна - ЄС;
{Пункт 1 частини першої статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3727-IX від 22.05.2024}
здійснення передбачених цим Законом заходів із спільного інвестування та розгортання електронних комунікаційних мереж;
2) передбачених договором, який регулює відносини, визначені цим Законом.
2. Регуляторний орган на підставі звернення будь-якої із сторін відповідно до статті 24 цього Закону розглядає спір та приймає обов’язкове до виконання рішення у строк, що не перевищує двох місяців з моменту надходження звернення. Цей строк може бути продовжений на час, необхідний для отримання доказів чи вчинення інших необхідних процесуальних дій. Загальний строк врегулювання спору не повинен перевищувати чотирьох місяців з моменту надходження звернення.
У разі призначення експертизи перебіг строку може бути зупинений до виконання експертизи, про що регуляторним органом ухвалюється мотивоване рішення.
3. Регуляторний орган повинен вирішувати спори відповідно до принципів і завдань, зазначених у частині другій статті 3 та статті 4 цього Закону, а також принципів процесуальної рівності та змагальності сторін, гласності та відкритості вирішення спору.
4. Рішення регуляторного органу за результатами розгляду спору повинне містити обґрунтування та оприлюднюватися на електронній регуляторній платформі, крім їх положень (частин), що містять інформацію з обмеженим доступом.
5. Звернення до регуляторного органу щодо позасудового врегулювання спору не перешкоджає праву кожної із сторін звернутися до суду.
6. У разі виникнення спору між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг України та інших країн регуляторний орган вживає заходів щодо сприяння їх врегулюванню згідно з міжнародними договорами України у співпраці з компетентними органами відповідних країн та міжнародними організаціями.