Ст. 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;

державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

{Абзац четвертий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 554-IX від 13.04.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року}

{Абзац п'ятий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 554-IX від 13.04.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року}

{Абзац шостий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 554-IX від 13.04.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року}

заява в електронній формі - заява про внесення або отримання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, яка формується і подається з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

{Частину першу статті 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 888-VIII від 10.12.2015 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 340-IX від 05.12.2019 , № 943-IX від 03.11.2020 }

індексна кадастрова карта (план) - картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану);

кадастрова зона - сукупність (об'єднання) кадастрових кварталів;

кадастрова карта (план) - графічне зображення, що містить відомості про об'єкти Державного земельного кадастру;

кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо);

кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування;

режимоутворюючий об'єкт - об'єкт природного або штучного походження (водний об'єкт, об'єкт магістральних трубопроводів, енергетичний об'єкт, об'єкт культурної спадщини, військовий об'єкт, інший визначений законом об'єкт), під яким та /або навколо якого у зв'язку з його природними або набутими властивостями згідно із законом встановлюються обмеження у використанні земель.

2. Терміни "геоінформаційна система", "геопросторовий об’єкт", "геопросторові дані" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних".

{Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом № 554-IX від 13.04.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року}