У цьому Законі вживаються такі поняття:
1. Правоохоронні органи - органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. ( Пункт 1 частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами N 312-XIV ( 312-14 ) від 11.12.98, N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003 )
Відповідно до цього Закону захисту підлягають працівники суду і правоохоронних органів, зазначених у частині першій цього пункту, а також співробітники кадрового складу розвідувального органу Міністерства оборони України та працівники Антимонопольного комітету України, які беруть безпосередню участь відповідно у: ( Абзац другий пункту 1 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3111-III ( 3111-14 ) від 07.03.2002 )
а) розгляді судових справ у всіх інстанціях;
б) провадженні і розслідуванні кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення;
в) оперативно-розшуковій діяльності;
г) охороні громадського порядку і громадської безпеки;
д) виконанні вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів дізнання і попереднього слідства та прокурорів;
е) контролі за переміщенням людей, транспортних засобів, товарів та інших предметів чи речовин через державний і митний кордон України;
є) нагляді і контролі за виконанням законів.
2. Близькі родичі, які відповідно до цього Закону підлягають захисту, - це батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, посягання на життя, здоров'я, житло і майно яких перешкоджає виконанню працівниками суду і правоохоронних органів покладених на них законом обов'язків і здійсненню наданих прав.