На посади державних нотаріусів призначаються громадяни СРСР, які мають вищу юридичну освіту. В окремих випадках на посади державних нотаріусів можуть призначатися особи, які не мають вищої юридичної освіти, за умови, що вони не менше трьох років працювали за спеціальністю юриста, а також особи, які навчаються на останніх курсах вищих юридичних учбових закладів.
Особи, що призначаються на посади державних нотаріусів, проходять стажування у випадках і в порядку, встановлених чинним законодавством.
Старші державні нотаріуси перших державних нотаріальних контор, зазначених у частині другій статті 3 цього Закону, призначаються на посади і увільняються від посад Міністром юстиції Української РСР.
Заступники старших державних нотаріусів і державні нотаріуси перших державних нотаріальних контор, а також старші державні нотаріуси і державні нотаріуси інших державних нотаріальних контор призначаються на посади і увільняються від посад начальниками відділів юстиції виконавчих комітетів обласних, Київської міської Рад народних депутатів.
Державні нотаріуси не можуть перебувати на службі в інших установах, організаціях і на підприємствах. Винятки може бути зроблено для державних нотаріусів, які займаються викладацькою або науковою роботою.
( Стаття 5 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії ВР УРСР N 5106-IX ( 5106-09 ) від 14.09.79 )