1. Поставка матеріальних цінностей до державного резерву і розміщення замовлень на їх поставку на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності здійснюються в основному на підставі замовлень на поставку продукції для державних потреб з наступним відшкодуванням усіх витрат відповідальних зберігачів. У разі потреби для забезпечення виконання встановлених обсягів накопичення запасів державного резерву центральний орган виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, приймає рішення про закупівлю матеріальних цінностей, у тому числі на конкурсній основі з урахуванням якості продукції та її придатності для тривалого зберігання, за прямими зв'язками з підприємствами чи через товарні біржі або інші господарські структури та за імпортом.
2. Для підприємств, установ і організацій, заснованих повністю або частково на державній власності (державні підприємства, установи і організації, акціонерні товариства, у статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі, орендні підприємства, засновані на державній власності), а також для суб'єктів господарської діяльності всіх форм власності, визнаних відповідно до законодавства України монополістами, державне замовлення на поставку продукції є обов'язковим, якщо виконання його не завдає їм збитків.
3. Державним замовником на поставку матеріальних цінностей до державного резерву є центральний орган виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, а державними замовниками на поставку матеріальних цінностей до мобілізаційного резерву є також інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, уповноважені на це Кабінетом Міністрів України.
4. Центральний орган виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом:
розробляє пропозиції до проекту Державного бюджету України на наступний рік у частині структури видатків на забезпечення функціонування системи державного резерву;
провадить вибір, у тому числі на конкурсній основі, постачальників матеріальних цінностей до державного резерву для укладення з ними державних контрактів (договорів);
для укладення державних контрактів (договорів) на поставку матеріальних цінностей до державного резерву визначає конкретних одержувачів зазначених ресурсів, розглядає і погоджує з постачальником номенклатуру, обсяги, якість, ціну, строки та інші умови поставки продукції;
укладає або доручає підприємствам, установам і організаціям, що належать до сфери його управління, укладення державних контрактів (договорів) на поставку матеріальних цінностей до державного резерву;
здійснює розрахунки з постачальниками за матеріальні цінності, що поставляються до державного резерву за державним контрактом (договором), та може вилучати торгову надбавку;
несе відповідальність за поставку, закладення і зберігання матеріальних цінностей державного резерву; за відпуск матеріальних цінностей з державного резерву у зв'язку з їх освіженням (поновленням), заміною і в порядку тимчасового позичання;
має право застосовувати фінансові санкції, передбачені статтею 14 цього Закону.
5. Центральний орган виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, має право на контрактній (договірній) основі передавати центральним та місцевим органам виконавчої влади, а також підприємствам, установам і організаціям державної форми власності частину своїх функцій щодо розміщення замовлень на поставку матеріальних цінностей до державного резерву.
6. Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, щодо порядку і умов поставки (закладення), зберігання і відпуску матеріальних цінностей державного резерву, зареєстровані в порядку, встановленому законом, є обов'язковими для міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, постачальників і відповідальних зберігачів незалежно від форм власності.