1. Державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.
2. Відпуск матеріальних цінностей з державного резерву здійснюється:
у зв'язку з їх освіженням (поновленням) і заміною;
у порядку тимчасового позичання;
у порядку розбронювання;
для надання гуманітарної допомоги;
для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
у разі настання особливого періоду.
3. Матеріальні цінності з державного резерву відпускаються в основному після попередньої оплати за цінами, які визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
4. Відпуск із державного резерву матеріальних цінностей, що підлягають освіженню і зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, провадиться за рішенням центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом. Освіження матеріальних цінностей державного резерву, що знаходяться на зберіганні на підприємствах, в установах і організаціях (відповідальних зберігачів), а також заміна їх на продукцію аналогічних асортименту та якості здійснюються ними самостійно без залучення додаткових бюджетних коштів.
Для окремих видів матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі незнижуваного запасу, Кабінет Міністрів України може встановити інший порядок їх освіження і заміни.
5. Відпуск матеріальних цінностей з державного резерву в порядку тимчасового позичання на строк понад шість місяців та з незнижуваного запасу провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, в якому визначаються одержувачі, строки та умови відпуску матеріальних цінностей із державного резерву, а також строки їх повернення.
Відпуск матеріальних цінностей з державного резерву, крім незнижуваного запасу, для тимчасового позичання на строк не більше шести місяців і обсягом до десяти відсотків матеріальних цінностей, що знаходяться у державному резерві на початок поточного року, може провадитися за рішенням керівника центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо відпуск матеріальних цінностей з державного резерву провадиться у порядку позичання, одержувач (позичальник) - підприємство, установа або організація - на основі контракту (договору) подає гарантійне зобов'язання про повернення матеріальних цінностей до державного резерву.
За позичання матеріальних цінностей з державного резерву передбачається плата, розмір якої визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не може перевищувати розміру облікової ставки Національного банку України.
6. Порядок відпуску матеріальних цінностей з державного резерву, що підлягають розбронюванню та наданню гуманітарної допомоги, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відпуск матеріальних цінностей із незнижуваного запасу провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Верховною Радою України.
7. Відпуск матеріальних цінностей з державного резерву для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій провадиться центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, за поданням міністерств, інших органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, на які покладено функції щодо координації робіт по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій за рішенням Кабінету Міністрів України. Витрати на відпуск цих матеріальних цінностей, враховуючи їх вартість, відшкодовуються за рахунок коштів, передбачених на ці цілі Державним бюджетом України.
8. Відпуск матеріальних цінностей з державного резерву в разі настання особливого періоду провадиться згідно з Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" ( 3543-12 ).