1. Поводження з вантажами з живими тваринами, що ввозяться на митну територію України, які не відповідають законодавству, здійснюється відповідно до вимог частин першої, восьмої, десятої, дванадцятої - чотирнадцятої статті 54 цього Закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
2. Якщо інше не передбачено цим Законом, державний ветеринарний інспектор проводить затримання вантажів із живими тваринами, які не відповідають законодавству, та після консультацій з оператором ринку або особою, відповідальною за вантаж, приймає рішення про:
1) ізолювання вантажу з живими тваринами або поміщення тварин на карантин (карантинування тварин);
2) заборону ввезення вантажу з живими тваринами на митну територію України з подальшим його поверненням (вивезенням) до країни-експортера (іншої країни) або знищенням тварин з урахуванням вимог частини шостої цієї статті;
3) особливе поводження з вантажем, що може включати лікування, санітарну обробку та/або знезараження живих тварин чи зміну їх призначеного використання.
3. Рішення про ізолювання вантажу з живими тваринами або поміщення тварин на карантин (карантинування тварин) приймається, якщо за результатами фізичної перевірки виявлено погіршення стану здоров’я тварин та/або очікуються результати лабораторних досліджень (випробувань) зразків, відібраних від зазначених тварин. Одночасно з таким рішенням може бути прийнято рішення про особливе поводження з вантажем із живими тваринами або про зміну їх призначеного використання.
4. У разі затримання вантажу з живими тваринами та його ізолювання чи поміщення тварин на карантин (карантинування тварин) державний ветеринарний інспектор зобов’язаний:
1) негайно повідомити оператора ринку або особу, відповідальну за вантаж, про прийняте ним рішення. У зазначеному повідомленні, зокрема, зазначаються:
підстави затримання вантажу з живими тваринами та його ізолювання чи поміщення тварин на карантин (карантинування тварин);
вимоги, які зобов’язаний виконати оператор ринку або особа, відповідальна за вантаж, з метою випуску зазначеного вантажу у вільний обіг, терміни виконання таких вимог, а також рішення, що буде прийнято щодо вантажу в разі невиконання цих вимог;
порядок оскарження рішення щодо затримання вантажу з живими тваринами та його ізолювання чи поміщення тварин на карантин (карантинування тварин);
інші відомості, що можуть бути визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного контролю;
2) повідомити митний орган про прийняття рішення про затримання вантажу з живими тваринами та його ізолювання чи розміщення на карантин (карантинування тварин) та внести відповідну інформацію до інформаційно-телекомунікаційної системи компетентного органу;
3) дозволити випуск вантажу з живими тваринами у вільний обіг у разі своєчасного виконання оператором ринку або особою, відповідальною за вантаж, усіх вимог, зазначених у повідомленні, направленому (наданому) оператору ринку або особі, відповідальній за вантаж, відповідно до пункту 1 цієї частини;
4) заборонити ввезення вантажу з живими тваринами на митну територію України у разі невиконання чи несвоєчасного виконання оператором ринку або особою, відповідальною за вантаж, усіх вимог, зазначених у повідомленні, направленому (наданому) оператору ринку або особі, відповідальній за вантаж, відповідно до пункту 1 цієї частини.
5. Рішення про заборону ввезення вантажу з живими тваринами на митну територію України приймається, якщо за результатами державного контролю щодо зазначеного вантажу встановлено таку невідповідність:
1) відсутність міжнародного ветеринарного сертифіката;
2) невідповідність міжнародного ветеринарного сертифіката вимогам законодавства;
3) невідповідність вантажу з живими тваринами інформації, яка міститься в міжнародному ветеринарному сертифікаті та інших документах, що вимагаються згідно із законом;
4) тварини походять з території країни (зони або компартмента), не внесеної до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів та живих тварин на митну територію України (щодо відповідних видів живих тварин);
5) тварини належать до видів, ввезення яких в Україну заборонено;
6) щодо тварин зафіксовано наявність інфекційних захворювань, у тому числі за результатами лабораторних досліджень;
7) тварини є непридатними до транспортування;
8) тварини є неідентифікованими та/або ідентифікація тварин не відповідає вимогам законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин;
9) умови транспортування тварин не відповідають вимогам законодавства та не можуть бути приведені у відповідність із законодавством оператором ринку під час їх виявлення.
6. У разі заборони ввезення вантажу з живими тваринами на митну територію України державний ветеринарний інспектор приймає рішення про повернення (вивезення) вантажу до країни-експортера (іншої країни) або про знищення тварин.
Рішення про знищення тварин приймається у разі неможливості повернення (вивезення) вантажу з живими тваринами до країни-експортера (іншої країни) та неможливості застосування до такого вантажу особливого поводження чи зміни призначеного використання тварин, а також у разі невиконання оператором ринку або особою, відповідальною за вантаж, рішення про повернення (вивезення) вантажу до країни-експортера (іншої країни). Знищення тварин здійснюється гуманними методами з дотриманням вимог Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження".
У випадках, передбачених пунктами 2 і 3 (крім випадків наявності істотних невідповідностей, що не можуть бути усунуті протягом строку, передбаченого частиною сьомою цієї статті) та пунктами 6-9 частини п’ятої цієї статті, при прийнятті рішення про заборону ввезення вантажу з живими тваринами на митну територію України одночасно приймається рішення про особливе поводження з вантажем із живими тваринами або про зміну їх призначеного використання для приведення вантажу у відповідність із законодавством України або вимогами країни-експортера (іншої країни). Після приведення вантажу з живими тваринами у відповідність із вимогами законодавства України такий вантаж допускається до ввезення на митну територію України. У разі підтвердження за результатами лабораторних досліджень (випробувань), проведених під час особливого поводження з вантажем із живими тваринами, наявності у тварин хвороби, що підлягає повідомленню, такі тварини підлягають знищенню гуманними методами. Особливе поводження не може бути застосовано до вантажу з живими тваринами у разі, якщо тварини інфіковані хворобою, що підлягає повідомленню, або наявне документальне підтвердження ризику того, що тварини інфіковані такою хворобою чи можуть її переносити.
7. Рішення, зазначені в частині шостій цієї статті, виконуються протягом 10 днів з дня їх прийняття. Протягом цього строку вантажі з живими тваринами, ввезення яких на територію України заборонено, перебувають на призначеному прикордонному інспекційному посту або в безпосередній близькості від нього під наглядом компетентного органу.
8. У разі заборони ввезення вантажу з живими тваринами на митну територію України державний ветеринарний інспектор:
1) заповнює відповідну частину загального ветеринарного документа на ввезення, підписує його та засвідчує печаткою;
2) підписує та засвідчує печаткою копію загального ветеринарного документа на ввезення та повертає його оригінал оператору ринку або особі, відповідальній за вантаж;
3) проставляє на оригіналах міжнародного ветеринарного сертифіката та інших документів, що супроводжують вантаж із живими тваринами, штамп "Заборонено" та повертає оригінали зазначених документів оператору ринку або особі, відповідальній за вантаж;
4) надає митному органу інформацію про заборону ввезення на митну територію України вантажу з живими тваринами шляхом надсилання копій загального ветеринарного документа на ввезення, міжнародного ветеринарного сертифіката та інших документів, що супроводжують вантаж, або шляхом внесення відповідної інформації до електронної інформаційної системи компетентного органу;
5) забезпечує облік вантажів із живими тваринами, щодо яких здійснено державний контроль на кордоні, відповідно до вимог частини дев’ятої статті 42 цього Закону.
9. Компетентний орган забезпечує зберігання на призначеному прикордонному інспекційному посту копій міжнародного ветеринарного сертифіката, загального ветеринарного документа на ввезення та інших документів, якими супроводжувався вантаж із живими тваринами, ввезення якого було заборонено, протягом щонайменше трьох років.
10. Рішення про особливе поводження з вантажем із живими тваринами або про зміну призначеного використання таких тварин приймається, якщо за результатами фізичної перевірки виявлено погіршення стану здоров’я тварин та/або для приведення їх у відповідність з вимогами законодавства України чи законодавства країни-експортера (іншої країни).
{Закон доповнено статтею 54 - 1 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 }