1. Фізична перевірка вантажів із живими тваринами здійснюється з метою з’ясування відповідності ветеринарно-санітарного стану таких тварин характеристикам, зазначеним у міжнародному ветеринарному сертифікаті та інших документах, що вимагаються згідно із законом, відповідності умов транспортування тварин вимогам законодавства законодавству про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, а також визначення відповідності таких тварин іншим вимогам законодавства.здоров’я тварин.
{Частина перша статті 43 - 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4718-IX від 16.12.2025 }
2. Фізична перевірка вантажів із живими тваринами включає:
1) перевірку придатності тварин до транспортування;
{Пункт 1 частини другої статті 43 - 1 виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025 }
2) клінічний огляд тварин, який може включати відбір зразків для лабораторних досліджень (випробувань) з метою встановлення відповідності ветеринарно-санітарного стану тварин інформації, що міститься в міжнародному ветеринарному сертифікаті.
3. Розвантаження вантажів із живими тваринами, що підлягають фізичній перевірці, проводиться під контролем державного ветеринарного інспектора.
4. Перевірка придатності тварин до транспортування включає:
{Частину четверту статті 43 - 1 виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025 }
1) аналіз інформації про:
тривалість транспортування тварин від місця завантаження до призначеного прикордонного інспекційного поста та умови для годування, поїння та відпочинку тварин під час такого транспортування;
тривалість транспортування тварин до місця призначення та запропоновані оператором потужностей або особою, відповідальною за вантаж, умови для годування, поїння та відпочинку тварин під час такого транспортування;
2) перевірку відповідності умов транспортування тварин вимогам законодавства України.
Якщо перевірка не підтвердила придатність тварин до транспортування, такі тварини мають бути розвантажені, нагодовані, напоєні та отримати необхідний відпочинок за рахунок власника тварин.
5. Клінічний огляд тварин включає:
1) візуальний огляд тварин, включаючи загальну оцінку стану їхнього здоров’я, здатності вільно рухатися, стану шкіри та слизових оболонок;
2) моніторинг респіраторної та травної систем тварин;
3) вибіркову термометрію тварин. Така термометрія не проводиться щодо тварин, стосовно яких за результатами клінічного огляду не виявлено будь-яких фізіологічних відхилень;
4) пальпацію тварин, щодо яких за результатами клінічного огляду виявлено фізіологічні відхилення.
6. Клінічний огляд племінних, користувальних, забійних парнокопитних та конячих включає:
1) візуальний огляд кожної тварини у вантажі відповідно до вимог пункту 1 частини п’ятої цієї статті;
2) моніторинг респіраторної та травної систем тварин щодо репрезентативної вибірки тварин у вантажі:
для вантажів із племінними та користувальними тваринами репрезентативна вибірка тварин повинна становити не менше 10 відсотків та не менше 10 тварин у вантажі (якщо кількість тварин у вантажі становить менше 10, такому моніторингу підлягає кожна тварина у вантажі);
для вантажів із забійними тваринами репрезентативна вибірка тварин повинна становити не менше 5 відсотків та не менше п’яти тварин у вантажі (якщо кількість тварин у вантажі становить менше п’яти, такому моніторингу підлягає кожна тварина у вантажі);
3) у разі виявлення фізіологічних відхилень за результатами клінічного огляду - проведення термометрії та пальпації тварин відповідно до вимог пунктів 3-4 частини п’ятої цієї статті. Для проведення термометрії та пальпації кількість тварин, що становлять репрезентативну вибірку відповідно до вимог пункту 2 цієї частини, повинна бути збільшена та може сягати всієї кількості тварин у вантажі.
7. Клінічний огляд свійської птиці та інших птахів, об’єктів аквакультури (включаючи живу рибу), гризунів, зайцеподібних, бджіл та інших комах, рептилій, амфібій, безхребетних, хутрових тварин, зоопаркових та циркових тварин (включаючи парнокопитних тварин та конячих), а також інших тварин, які можуть становити ризик для життя та здоров’я людини та/або тварин, здійснюється шляхом спостереження за станом здоров’я та поведінкою усіх тварин у вантажі або їх репрезентативної вибірки (10 відсотків, але не менше п’яти ящиків та/або контейнерів у вантажі). Якщо під час такого спостереження державним ветеринарним інспектором встановлено невідповідність, кількість тварин, що підлягають клінічному огляду, повинна бути збільшена та може сягати всієї кількості тварин у вантажі.
8. Якщо за результатами клінічного огляду тварин, визначеного частиною сьомою цієї статті, виявлено фізіологічні відхилення, державний ветеринарний інспектор проводить клінічний огляд тварин відповідно до вимог частини п’ятої цієї статті в обсязі, що може бути застосований до відповідного виду тварин. Такий клінічний огляд може включати відбір зразків, що проводиться відповідно до вимог частини дев’ятої цієї статті.
9. Клінічний огляд (включаючи відбір зразків) живої риби, ракоподібних, молюсків та тварин, призначених для науково-дослідницьких цілей, які перевозяться у запломбованих контейнерах з контрольованими умовами утримання та супроводжуються міжнародним ветеринарним сертифікатом із чітким зазначенням ветеринарно-санітарного стану таких тварин, проводиться державним ветеринарним інспектором відповідно до вимог частин сьомої - восьмої цієї статті у разі наявності інформації про ризики, пов’язані з видами, до яких належать тварини, та/або походженням тварин, та/або іншими особливостями зазначених тварин.
10. Відбір зразків проводиться відповідно до таких вимог:
1) кожного місяця щонайменше 3 відсотки вантажів із живими тваринами підлягають плановому відбору зразків для проведення лабораторних досліджень (випробувань). Зазначена вимога не поширюється на вантажі із живими тваринами, що переміщуються транзитом через територію України;
2) зразки відбираються від щонайменше 10 відсотків тварин у вантажі (але не менше чотирьох тварин), визначеному у пункті 1 цієї частини. Зазначена частка тварин збільшується, якщо за результатами фізичної перевірки вантажу встановлена невідповідність;
3) позаплановий відбір зразків проводиться державним ветеринарним інспектором за результатами проведеної ним оцінки ризиків та може включати відбір усіх необхідних зразків від будь-якої тварини у вантажі, що підлягає державному контролю на призначеному прикордонному інспекційному посту;
4) позаплановий відбір зразків може проводитися у разі появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності за результатами документальної перевірки або перевірки відповідності;
5) зразки, відібрані відповідно до вимог пунктів 2-4 цієї частини, надсилаються державним ветеринарним інспектором до уповноваженої лабораторії з метою встановлення відповідності стану здоров’я тварин інформації, що міститься у супровідному міжнародному ветеринарному сертифікаті.
11. Державний ветеринарний інспектор веде облік зразків, відібраних відповідно до вимог пунктів 2-4 частини десятої цієї статті. Зазначений облік повинен включати в таку інформацію:
1) ідентифікаційний номер міжнародного ветеринарного сертифіката;
2) серійний номер, присвоєний вантажу на призначеному прикордонному інспекційному посту;
3) ідентифікаційний номер тварини;
4) назву та результати проведеного лабораторного дослідження (випробування);
5) перелік заходів, вжитих за результатами проведеного лабораторного дослідження (випробування);
6) адресу потужності призначення вантажу із живими тваринами.
{Закон доповнено статтею 43 - 1 згідно із Законом № 1206-IX від 04.02.2021 }