1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2026 року.
2. Додатки №№ 1-8 до цього Закону є його невід’ємною частиною.
3. Зупинити на 2026 рік дію:
абзаців другого і третього частини першої статті 14 Бюджетного кодексу України;
частини другої статті 18 Бюджетного кодексу України;
абзацу другого частини першої статті 24 - 1 Бюджетного кодексу України;
пункту 52 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України;
частини другої статті 18 Закону України "Про судову експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232; 2017 р., № 48, ст. 436; 2018 р., № 6-7, ст. 43) щодо розміру посадових окладів судових експертів;
частини першої статті 12 - 1 , частин першої, другої та п’ятої статті 12 - 2 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81; 2010 р., № 1, ст. 3; 2013 р., № 14, ст. 90; 2014 р., № 20-21, ст. 712; 2020 р., № 28, ст. 188);
абзацу першого частини п’ятої статті 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 5, ст. 31; із змінами, внесеними Законом України від 1 липня 2022 року № 2347-IX) в частині затвердження Верховною Радою України програми медичних гарантій у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік;
статті 35 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 36, ст. 448; 2020 р., №№ 7-9, ст. 48, № 36, ст. 273);
пунктів 1-3 частини першої статті 3, частини другої статті 4, пункту 3 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 47, ст. 407);
частини третьої статті 8 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 24, ст. 155; 2020 р., № 50, ст. 456; 2023 р., № 82, ст. 301);
частини тридцять першої статті 9 - 6 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 24, ст. 155; 2023 р., № 82, ст. 301; 2024 р., № 52, ст. 300; 2025 р., № 30, ст. 98) в частині фінансування за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, випуску "зелених" облігацій;
абзацу п’ятого пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 50, ст. 456);
підпункту 3 пункту 4 статті 21 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про енергетичну ефективність" (Відомості Верховної Ради України, 2022 р., № 2, ст. 8);
абзацу дев’ятого частини першої статті 4 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 51, ст. 839; 2021 р., № 48, ст. 387; 2023 р., № 19-20, ст. 83);
статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (Відомості Верховної Ради України, 2021 р., № 48, ст. 387);
пункту 3 частини першої статті 12, пункту 3 частини першої статті 13, пункту 3 частини першої статті 14, пункту 3 частини першої статті 15, пункту 6 частини першої статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425 із наступними змінами);
пункту 4 частини першої статті 20, пункту 10 частини третьої статті 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами);
пункту 6 частини першої статті 9, статті 33 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 4, ст. 18 із наступними змінами);
пункту 3 частини першої статті 6 - 1 , пункту 3 частини першої статті 6 - 2 , пункту 3 частини першої статті 6 - 3 , пункту 3 частини першої статті 6 - 4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 24, ст. 182 із наступними змінами);
статті 29 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 2-3, ст. 36; 2018 р., № 6-7, ст. 43);
частини шостої статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст. 252 із наступними змінами);
абзацу другого частини п’ятої статті 6 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 22, ст. 262 із наступними змінами);
абзацу першого та другого речення абзацу другого частини четвертої статті 78, частини одинадцятої статті 84, другого речення абзацу другого частини першої та пункту 1 частини другої статті 89 Закону України "Про медіа" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., №№ 47-50, ст. 120, № 76, ст. 268);
частин другої - шостої статті 22 - 1 Закону України "Про засади державної регіональної політики" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 13, ст. 90; із змінами, внесеними Законом України від 9 липня 2022 року № 2389-IX);
частини першої статті 101 Закону України "Про електронні комунікації" від 16 грудня 2020 року № 1089-IX;
пункту 15 частини першої статті 1 та частини першої статті 61 Закону України "Про ринок електричної енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 27-28, ст. 312);
пункту 4 частини першої статті 1 в частині розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та пункту 9 - 19 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11 із наступними змінами);
абзаців першого і другого частини четвертої статті 13 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Відомості Верховної Ради України, 2024 р., №№ 37-38, ст. 238; 2025 р., № 36, ст. 149);
частини четвертої статті 80 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380 із наступними змінами) в частині заборони приватизації будівель та споруд державних закладів вищої освіти, що реорганізуються або реорганізовані шляхом злиття або приєднання;
абзацу сорок сьомого частини другої статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 12, ст. 68 із наступними змінами) в частині заборони приватизації приміщень, в яких розміщуються державні заклади вищої освіти, що реорганізуються або реорганізовані шляхом злиття або приєднання;
абзацу третього частини першої статті 57 - 1 в частині збереження середнього заробітку працівників закладів та установ освіти, наукових установ, абзаців першого - п’ятого частини другої статті 61 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380; із змінами, внесеними Законом України від 15 березня 2022 року № 2126-IX), абзацу першого частини другої статті 36, пункту 7 - 1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 3, ст. 25; 2020 р., № 50, ст. 468; із змінами, внесеними Законом України від 6 вересня 2022 року № 2564-IX);
абзацу дванадцятого частини п’ятої статті 11 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456; 2024 р., № 13, ст. 66, № 30, ст. 222);
пункту 2 частини першої статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 18-19, ст. 81; 2024 р., № 13, ст. 66) в частині обмеження права акціонерних товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій належать державі, приймати рішення про виплату дивідендів;
частини першої статті 27 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 13, ст. 69) в частині обмеження права товариств з обмеженою відповідальністю, у статутному капіталі яких 100 відсотків часток належать державі, приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди;
частини четвертої статті 32 Закону України "Про статус народного депутата України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 42, ст. 212; 2014 р., № 28, ст. 939) в частині розміру відшкодування народному депутату України витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень.
4. Міністерству оборони України, Державній спеціальній службі транспорту України, Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, Національній поліції України, Національній гвардії України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Службі зовнішньої розвідки України, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій передбачати у межах видатків державного бюджету на їх утримання на відповідний рік протягом строку дії відповідних господарських договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг для виконання програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, необхідні кошти для їх оплати, включаючи щомісячну сплату відсотків за користування кредитами (позиками), залученими під державні гарантії суб’єктами господарювання - резидентами України.
Міністерство оборони України, Державна спеціальна служба транспорту України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Національна поліція України, Національна гвардія України, Адміністрація Державної прикордонної служби України, Служба зовнішньої розвідки України, Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій беруть бюджетні зобов’язання за програмами, пов’язаними з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, що реалізуються із залученням кредитів (позик) під державні гарантії суб’єктами господарювання - резидентами України, а Державна казначейська служба України реєструє такі бюджетні зобов’язання у межах відповідних господарських договорів та наданих на зазначену мету державних гарантій.
5. Установити, що у 2026 році застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України:
частина друга та абзац п’ятий частини четвертої статті 42, третє речення абзацу першого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376 із наступними змінами);
стаття 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399; 2023 р., № 14, ст. 39);
частина друга статті 31 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 25, ст. 92);
частина четверта статті 54, частина друга статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178; 1996 р., № 35, ст. 162; 2021 р., № 36, ст. 306; 2023 р., № 14, ст. 39);
абзац п’ятий частини п’ятої статті 6 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 22, ст. 262 із наступними змінами);
абзаци перший і другий пункту 5 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190; 2004 р., № 45, ст. 503; 2014 р., № 20-21, ст. 745);
пункт 6 частини першої статті 6, стаття 7 в частині пільг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6, Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 40-41, ст. 249; 2001 р., № 24, ст. 127; 2004 р., № 50, ст. 536; 2021 р., № 23, ст. 197; 2023 р., № 4-5, ст. 11);
частина друга статті 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 9, ст. 58; 2006 р., № 1, ст. 18).
6. Установити, що у 2026 році за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, надаються пільги, передбачені:
абзацом п’ятим частини п’ятої статті 6 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 22, ст. 262 із наступними змінами);
пунктом 11 частини першої та частинами другою і третьою статті 20, пунктом 1 частини першої та частинами другою і третьою статті 21, частиною третьою статті 22 в частині пільг, передбачених пунктом 11 частини першої статті 20, і пунктом 14 частини першої статті 22 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами);
абзацами першим і другим пункту 5 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190; 2004 р., № 45, ст. 503; 2014 р., № 20-21, ст. 745);
пунктом 6 частини першої статті 6, статтею 7 в частині пільг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6, Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 40-41, ст. 249; 2001 р., № 24, ст. 127; 2004 р., № 50, ст. 536; 2021 р., № 23, ст. 197; 2023 р., № 4-5, ст. 11);
пунктами 4-6 частини першої статей 6 - 1 та 6 - 2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 24, ст. 182; 2005 р., № 5, ст. 120);
абзацом третім частини десятої статті 6 Закону України "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 26, ст. 896; 2018 р., № 46, ст. 371).
7. Установити, що у 2026 році під час проведення класифікації посад в державному органі кількість посад державної служби, які за функціональним розподілом віднесено до сім’ї посад, що здійснює аналіз державної політики та нормотворчу діяльність, становить не більше 50 відсотків для апарату органу законодавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України та постійно діючого допоміжного, консультативно-дорадчого органу, утвореного Президентом України, не більше 40 відсотків для міністерств, з якими обов’язковому погодженню підлягають проекти актів Кабінету Міністрів України, за результатами розгляду яких оформлюється висновок, не більше 30 відсотків для усіх інших державних органів від загальної кількості посад, класифікацію яких проведено.
8. Установити, що у 2026 році у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, визначені спеціальними законами підвищувальні коефіцієнти та кратні розміри посадових окладів державних службовців не застосовуються.
9. Установити, що у 2026 році оплата праці працівників Національного агентства з питань запобігання корупції здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2025 рік.
Оплата праці працівників Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2025 рік.
Оплата праці, грошове забезпечення працівників Державного бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України, посадові оклади яких визначено у трьох розмірах до посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади, здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2025 рік.
Оплата праці державних службовців Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, посадові оклади яких визначено у чотирьох розмірах до посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади, здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2025 рік.
Установити, що дія абзацу п’ятого статті 7 цього Закону не поширюється на працівників Національного антикорупційного бюро України.
10. Установити, що у 2026 році оплата праці державних службовців органів сектору безпеки і оборони (крім Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України), обласних та окружних прокуратур, а також Пенсійного фонду України здійснюється на основі класифікації посад за окремою схемою посадових окладів, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
11. Установити, що у 2026 році в державних органах, в яких з 1 січня 2026 року для посад державної служби зменшуються розміри посадових окладів у зв’язку зі зміною юрисдикції або типу державного органу, для визначення розмірів посадових окладів застосовуються юрисдикція та тип державного органу, встановлені на 2025 рік.
12. Установити, що у 2026 році норми абзацу восьмого пункту 14 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" застосовуються до 31 грудня 2026 року до державних органів, які не здійснюють оплату праці на основі класифікації посад.
13. Установити, що норми Закону України "Про державну службу" щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
14. Установити, що, починаючи з 1 січня 2026 року, видатки з бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
15. Установити, що надання соціальних послуг загальнонаціонального значення здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
16. У разі якщо на території територіальної громади недостатньо закладів, які надають соціальні послуги, або на території територіальної громади не надаються окремі соціальні послуги, направлення громадян (отримувачів) для отримання соціальних послуг на інший місцевий рівень здійснюється з обов’язковою передачею коштів для надання відповідних соціальних послуг у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету.
17. Установити, що тимчасово, до завершення процедури передачі закладів професійної освіти, фахової передвищої освіти з державної у комунальну власність відповідно до статті 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", статті 24 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", з бюджетів міських територіальних громад з адміністративним центром у місті - обласному центрі, обласних бюджетів, бюджету міста Києва можуть здійснюватися капітальні видатки на заклади професійної, фахової передвищої освіти державної власності, що перебувають у сфері їх оперативного управління.
18. Установити, що у разі прийняття Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та Бюджетного кодексу України рішень, які передбачають відкриття нових бюджетних програм, Кабінет Міністрів України (у разі потреби) затверджує порядки використання коштів державного бюджету.
18 - 1 . Установити, що у 2026 році видатки за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" (код 0501150) у розмірі 1.448.500 тис. гривень, на який видатки за даною бюджетною програмою збільшено Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони", використовуються для здійснення видатків, пов’язаних з виконанням рішень судів щодо задоволення позовів співробітників Служби судової охорони стосовно виплати їм додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168.
19. Кабінету Міністрів України, обласним військовим (державним) адміністраціям, Київській міській військовій (державній) адміністрації до 1 квітня 2026 року за участю органів місцевого самоврядування вжити заходів щодо наповнення відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби України актуальними даними про чисельність населення для забезпечення об’єктивного розподілу фінансових ресурсів між бюджетами, що становлять бюджетну систему України, в тому числі здійснення горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій, починаючи з 2027 року.
20. Кабінету Міністрів України:
забезпечити утворення органів виконавчої влади та/або здійснення органами виконавчої влади додаткових повноважень у межах граничної чисельності працівників системи органів виконавчої влади та видатків на їх утримання;
разом з Центральною виборчою комісією після припинення або скасування воєнного стану в Україні подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України в частині передбачення видатків на підготовку та проведення чергових виборів Президента України, народних депутатів України та місцевих виборів;
визначити механізм фінансового забезпечення діяльності державних наукових установ, які мають статус бюджетної установи, наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок державних закладів вищої освіти незалежно від відомчого підпорядкування з урахуванням результатів їх державної атестації;
разом із Національною академією наук України, національними галузевими академіями наук до 1 вересня 2026 року вжити заходів щодо забезпечення подальшого функціонування державних наукових установ та закладів вищої освіти (в частині провадження наукової (науково-технічної) діяльності), які за результатами державної атестації віднесені до групи Г, крім музеїв, природних, біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, які є державними науковими установами, шляхом, зокрема, оптимізації мережі розпорядників бюджетних коштів або зміни типу таких установ (закладів);
до 1 серпня 2026 року вжити заходів щодо завершення процедури передачі з державної у комунальну власність закладів професійної, фахової передвищої освіти, які відповідно до статті 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", статті 24 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" передані на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів;
з урахуванням реальних потреб населення у відповідних послугах, соціально-економічної, демографічної і міграційної ситуації, особливостей організації надання послуг на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії (прифронтові території), здійснити перегляд функцій та моделювання оптимальної мережі установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери всіх рівнів, зокрема установ та закладів галузі освіти;
розробити та подати до 1 липня 2026 року на розгляд Верховної Ради України проект закону про внесення змін до законів України "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", "Про прокуратуру", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення єдиних підходів до пенсійного віку (віку виходу на пенсію) особам, яким призначено пенсію за окремими законами, та здійснення таким особам індексації пенсій незалежно від зміни заробітної плати (доходу або грошового забезпечення) на загальних умовах;
за підсумками виконання Державного бюджету України у першому кварталі 2026 року розглянути питання щодо можливості збільшення з 10 до 20 відсотків пропорції спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок джерел, визначених абзацом першим пункту 60 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, головним розпорядникам коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони, для подальшого автоматичного спрямування військовим частинам Збройних Сил України, інших військових формувань на матеріально-технічне забезпечення.