По сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2004 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ).
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності та земельний податок сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Звільнити, як виняток у 2004 році, від сплати земельного податку військові частини, військові навчальні заклади, науково-дослідні установи, які утримуються за рахунок бюджету та належать до сфери управління військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також підприємства Міністерства оборони України та органів і установ виконання покарань. Перелік зазначених підприємств із визначенням розмірів земельних ділянок затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням цієї пільги з відповідними органами місцевого самоврядування, а на території Автономної Республіки Крим - за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим. При цьому земельні ділянки, які використовуються не за цільовим призначенням, враховуючи земельні ділянки, надані в оренду третім особам, обкладаються земельним податком у встановленому порядку. У разі невнесення податку в термін, визначений частиною третьою цієї статті для платників податку, дія частини другої статті 149 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27) щодо надання згоди землекористувачами на вилучення земельних ділянок призупиняється. Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради відповідно до повноважень зобов'язані приймати рішення про вилучення цих земель і використовувати їх згідно із законодавством.
Установити, що в 2004 році звільнення від земельного податку, передбачене в пунктах 5-1 (в частині госпрозрахункових установ, організацій та підприємств), 6, 13, 17, 19, 23 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 1997 р., N 47, ст. 294; 2000 р., N 3, ст. 20, N 43, ст. 363, N 48, ст. 406; 2001 р., N 11, ст. 46, N 50, ст. 261; 2002 р., N 9, ст. 68, N 30, ст. 205; 2003 р., N 10-11, ст. 86), здійснюється на рівні 50 відсотків діючих ставок на відповідних територіях.
Установити, що у 2004 році пільги по платі за землю, визначені пунктами 3 і 4 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 45, ст. 238; 2000 р., N 43, ст. 363; 2003 р., N 26, ст. 195, N 30, ст. 243), застосовуються до спеціалізованих санаторіїв України для реабілітації хворих та вітчизняних закладів культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, та громадських організацій інвалідів, їх підприємств і організацій, а також закладів фізичної культури та спорту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. ( Частина шоста статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1801-IV ( 1801-15 ) від 17.06.2004 )