Допуск до державної таємниці не надається у разі:
1) відсутності у громадянина обгрунтованої необхідності в роботі з інформацією, що становить державну таємницю;
2) виявлення в ході перевірки особи у зв'язку з допуском до державної таємниці фактів її сприяння протиправній діяльності органів іноземних держав та іноземних організацій або участі особи в об'єднаннях громадян, діяльність яких не підлягає легалізації чи заборонена в судовому порядку, або невиконання нею обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка їй була довірена раніше;
3) відмови громадянина взяти на себе обов'язки щодо збереження державної таємниці, яка йому буде довірена, або відсутності його згоди на передбачені законодавством обмеження прав у зв'язку з допуском до державної таємниці;
4) наявності у громадянина судимості за тяжкі злочини, не погашеної чи не знятої у встановленому порядку;
5) наявності у особи психічних захворювань, які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України і Державним комітетом України з питань державних секретів.
У наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено також у разі:
1) наявності у громадянина особистих зв'язків з особами, причетними до протиправної діяльності іноземних держав та іноземних організацій, якщо громадянин не припинив ці зв'язки після офіційного письмового попередження органами Служби безпеки України;
2) повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе;
3) постійного проживання громадянина за кордоном або оформлення ним документів на виїзд для постійного проживання за кордоном.