Державна соціальна допомога згідно із цим Законом призначається особі, яка:
1) є дитиною померлого годувальника або досягла віку, встановленого статтею 1 цього Закону, та не мають права отримувати у зв’язку з цим пенсію відповідно до закону, або визнана інвалідом у встановленому порядку;
{ Пункт 1 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3668-VI ( 3668-17 ) від 08.07.2011; в редакції Закону N 1836-VIII ( 1836-19 ) від 07.02.2017 }
2) не одержує пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 );
3) є малозабезпеченою особою (крім інвалідів, зазначених у пункті 4 цієї частини, та дітей померлого годувальника);
{ Пункт 3 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3133-VI ( 3133-17 ) від 15.03.2011, N 1836-VIII ( 1836-19 ) від 07.02.2017 }
4) є інвалідом I групи, середньомісячний сукупний дохід якого не перевищує 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
{ Частину першої статті 4 доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 3133-VI ( 3133-17 ) від 15.03.2011 }
Призначення і виплата державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України ( 261-2005-п ).