Ст. 83. Підстави для припинення державної служби

Чинна редакція від 11.03.2026 · Закон набрав чинності 01.05.2016

Розділ IX. ПРИПИНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

1. Державна служба припиняється:

1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону);

2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону);

3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону);

4) за ініціативою суб’єкта призначення (стаття 87 цього Закону);

{Пункт 4 частини першої статті 83 із змінами, внесеними згідно із Законами № 117-IX від 19.09.2019 , № 1285-IX від 23.02.2021 }

5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону);

6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв’язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону);

7) у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;

{Пункт 7 частини першої статті 83 в редакції Закону № 1081-IX від 15.12.2020 }

8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади";

9) з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88 - 1 цього Закону).

{Частину першу статті 83 доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 117-IX від 19.09.2019 }

2. Зміна керівників або складу державних органів, керівників державної служби в державних органах та безпосередніх керівників не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників.

{Частина друга статті 83 із змінами, внесеними згідно із Законами № 117-IX від 19.09.2019 , № 1285-IX від 23.02.2021 }

3. У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 6 і 7 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати. Вихідна допомога державному службовцю, який звільняється на підставі пункту 7 частини першої цієї статті, виплачується одноразово за його бажанням у разі виходу на пенсію або досягнення 65-річного віку.

{Частина третя статті 83 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1081-IX від 15.12.2020 , № 1086-IX від 16.12.2020 ; в редакції Закону № 1285-IX від 23.02.2021 }

4. У зв’язку з потребами служби державний службовець за рішенням суб’єкта призначення може бути залишений на державній службі після досягнення 65-річного віку за його згодою. Рішення про продовження строку перебування на державній службі приймається суб’єктом призначення щороку, але не більш як до досягнення державним службовцем 70-річного віку. {Установити, що тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні, та протягом двох років після його припинення чи скасування гранична вікова межа перебування на державній службі, встановлена частиною четвертою статті 83, застосовується з урахуванням підвищення такої межі на п’ять років . Застосування цих положень здійснюється за рішенням відповідного суб’єкта призначення згідно із Законом № 3543-XII від 21.10.1993 з урахуванням змін, внесених Законом № 4782-IX від 11.02.2026 }

{Статтю 83 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 1081-IX від 15.12.2020 }

{Частину четверту статті 83 в редакції Закону № 1086-IX від 16.12.2020 виключено на підставі Закону № 1285-IX від 23.02.2021 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Якщо наказ про звільнення не відповідає вимогам законодавства та прийнятий без урахування обставин, що мали значення для його прийняття, такий наказ підлягає скасуванню, а працівник має право на поновлення на посаді, з якої звільнений.

Правовідносини: державна служба/трудові відносини при реорганізації — правомірність звільнення посадовця та наслідок незаконного звільнення (скасування наказу і поновлення).

48. З урахуванням вказаного, суди дійшли правильних висновків про протиправність спірного наказу голови правління Пенсійного фонду України від 29 березня 2017 №224-о «Про звільнення керівників територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Полтавській області» в частині звільнення ОСОБА_1 не ґрунтується на вимогах законодавства, прийнятий без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому позов у частині вимог щодо його скасування підлягає задоволенню. Отже, позивач як звільнена без достатніх законних підстав має право на відновлення її порушеного права на працю шляхом поновлення на попередній посаді з 31 березня 2017 року.

КАС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 22.10.2019 у справі № 816/584/17, п. 48 · цитують у 225 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.