1. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових обліковиї карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно, відомостей, передбачених абзацом сороковим частини другої статті 17 цього Закону.
{ Частина перша статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1720-VI ( 1720-17 ) від 17.11.2009 }
2. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді:
витягу з Єдиного державного реєстру;
довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується;
бази даних (сукупність інформації Єдиного державного реєстру в електронному вигляді), для цілей бюро кредитних історій. ( Частину другу статті 20 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 2704-IV ( 2704-15 ) від 23.06.2005 )
3. Форма витягу та довідки з Єдиного державного реєстру встановлюється спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації. Витяг або довідка з Єдиного державного реєстру підписується державним реєстратором та засвідчується його печаткою.
4. Строк надання відомостей з Єдиного державного реєстру не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дати надходження запиту.
5. За одержання витягу та довідки з Єдиного державного реєстру справляється плата, розмір та порядок внесення якої визначається спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації. Порядок передачі Бюро кредитних історій інформації з Єдиного державного реєстру у форматі бази даних, а також розмір плати за це та інші умови встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації та бюро кредитних історій на підставі договору. Розмір зазначеної плати не може перевищувати розміру адміністративних витрат.
{ Частина п'ята статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2704-IV ( 2704-15 ) від 23.06.2005, N 3422-IV ( 3422-15 ) від 09.02.2006 }
6. Кошти, одержані за отримання відомостей з Єдиного державного реєстру, спрямовуються на фінансування видатків, що пов'язані з його веденням.
7. Документом, що підтверджує внесення плати за отримання відомостей з Єдиного державного реєстру, є копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку.
8. Органи державної влади звільняються від плати за одержання за їх запитом відомостей з Єдиного державного реєстру, якщо такий запит подається у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.
9. Передача даних з Єдиного державного реєстру третім особам на комерційній основі забороняється, за винятком передачі даних бюро кредитних історій.
( Частина дев'ята статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2704-IV ( 2704-15 ) від 23.06.2005 )