Захист контрольованих, стерильних зон та зон обмеженого доступу, що охороняються, здійснюється підрозділами воєнізованої охорони служб авіаційної безпеки із застосуванням вогнепальної зброї або пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями снарядами несмертельної дії, та технічних засобів охорони (електронні системи контролю доступу, відеонагляд тощо).
Безпека у неконтрольованій зоні, зокрема, досягається шляхом:
на стадії проектування та будівництва:
уникнення проектування та будівництва прямих під’їзних доріг до аеровокзалів;
установлення на таких дорогах штучних перешкод та бордюрів збільшеної висоти;
розташування місць паркування та стоянок транспортних засобів на відстані не менш як 50 метрів від будівлі аеровокзалу;
установлення в аеровокзалах протиударних віконних вітрин;
застосування сміттєвих урн, які у разі вибуху зменшують його потужність;
установлення достатньої кількості засобів відеоспостереження;
у повсякденній діяльності:
ідентифікації неконтрольованих зон;
розроблення головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю та введення в дію з урахуванням оцінки ризику скоєння актів незаконного втручання у неконтрольованих зонах аеропорту обов’язкових для всіх юридичних та фізичних осіб заходів, спрямованих на зниження ризиків та запобігання актам незаконного втручання в таких зонах;
постійної присутності патрулів органів внутрішніх справ;
залучення оперативних працівників органів внутрішніх справ, які здійснюють оперативне спостереження;
контролювання паркінгів, розташованих під аеровокзалами;
використання службових собак (відповідно до рівня загрози);
контролювання прилеглої території із зовнішньої сторони периметра аеродрому з метою недопущення несанкціонованого проникнення у контрольовану зону аеропорту.
У разі необхідності керівник аеропорту залучає на договірній основі для посилення захисту аеропорту органи внутрішніх справ.