На підставі цього Закону встановлюються зобов'язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР.
Компенсації підлягають також грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років і які знаходились на рахунках Ощадного банку України не менше одного повного календарного року в період 1992-1995 років.
Чинність цього Закону поширюється на іноземних громадян та осіб без громадянства, які за станом на 2 січня 1992 року мали заощадження в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України.
Не використані для приватизації державного майна компенсаційні сертифікати можуть бути повернуті вкладником до установ Ощадного банку України.
У цьому разі Ощадний банк України відновлює суму заощаджень вкладника, яка не повинна перевищувати суму компенсаційних сертифікатів, отриманих відповідно до Указу Президента України від 24 листопада 1994 року N 698 ( 698/94 ) "Про компенсацію громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку України та Укрдержстраху".
Компенсаційні сертифікати, що знаходяться у вільному обігу, залучені до приватизації державного майна, індексації не підлягають.