Ст. 15. Імпорт, експорт, оптова і роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального

Редакція від 03.02.2001 до 19.03.2002

Розділ IV. ІМПОРТ, ЕКСПОРТ, ОПТОВА І РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ СПИРТОМ ЕТИЛОВИМ, СПИРТОВИМИ ДИСТИЛЯТАМИ, БІОЕТАНОЛОМ, АЛКОГОЛЬНИМИ НАПОЯМИ, ТЮТЮНОВИМИ ВИРОБАМИ, РІДИНАМИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В ЕЛЕКТРОННИХ СИГАРЕТАХ, ПАЛЬНИМ ТА ЗБЕРІГАННЯ ПАЛЬНОГО

Імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності ліцензій.

Річна плата за ліцензії на право імпорту, експорту і оптової торгівлі цією продукцією встановлюється в таких розмірах:

імпорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів - 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ліцензії на право імпорту, експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються терміном на 5 років органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, а плата за них справляється щорічно і зараховується до Державного бюджету України. ( Частина третя статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000 )

Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на 5 років органами уповноваженими Кабінетом Міністрів України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а плата за них справляється щорічно і зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських бюджетів. ( Частина четверта статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000 )

Суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам без ліцензій на оптову торгівлю лише в межах обсягів власного виробництва.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Кількість ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами не обмежується. Щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на кожне місце торгівлі становить 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі - 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - відповідно 20 і 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, за яку не внесена чергова щоквартальна плата, вважається недійсною. ( Частина сьома статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, в редакції Закону N 2209-III ( 2209-14 ) від 11.01.2001 )

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевого бюджету за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності, а в сільській місцевості - 50 відсотків до районного бюджету за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, а 50 відсотків - до відповідного місцевого бюджету за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються органами уповноваженими Кабінетом Міністрів України у районах, містах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в державній податковій інспекції, а в сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності. ( Частина дев'ята статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000 )

Ліцензії на право торгівлі в ресторанах поїздів видаються органами уповноваженими Кабінетом Міністрів України у містах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем формування поїзда. ( Частина десята статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000 )

Порядок оформлення і видачі ліцензій визначається Кабінетом Міністрів України.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами з рук та в не пристосованих для цього приміщеннях, на території дошкільних, навчальних і лікувальних закладів та прилеглих територіях, у місцях проведення спортивних змагань, гуртожитках та прилеглих територіях і в інших місцях, визначених сільськими, селищними, міськими радами, забороняється.

Забороняється сплата акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом взаємних заліків, зустрічних зобов'язань, векселями та в інших формах, які не передбачають оплату такого акцизного збору коштами. ( Статтю 15 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000 )

При продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій або інших операцій, що не передбачають їх оплати в грошовій формі, у тому числі векселями чи іншими видами боргових зобов'язань, покупець (отримувач) підакцизної продукції зобов'язаний здійснити оплату суми акцизного збору, включеного до ціни продукції, а також податку на додану вартість, нарахованого на таку ціну, виключно у грошовій формі. У такому ж порядку здійснюється оплата вартості виготовлення (переробки, обробки) підакцизної продукції на давальницьких умовах. ( Статтю 15 доповнено частиною чотирнадцятою згідно із Законом N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000 )

( Стаття 15 в редакції Закону N 526/97-ВР від 11.09.97 )

КОНТРОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.