1. Операції з ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України пального здійснюються за наявності у суб’єкта господарювання, який здійснює відповідні операції, ліцензії на право виробництва пального або на право зберігання пального, або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, або на право оптової торгівлі пальним, або на право роздрібної торгівлі пальним.
2. Поміщення пального у митні режими імпорту, реімпорту, експорту, переробки на митній території, переробки за межами митної території здійснюється шляхом його декларування у порядку, визначеному Митним кодексом України, та за наявності у суб’єкта господарювання діючої ліцензії на право виробництва пального або на право зберігання пального, або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, або на право оптової торгівлі пальним, або на право роздрібної торгівлі пальним.
3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, отримує відомості та/або проводить перевірку відповідності відомостей Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального про діючі ліцензії, надані суб’єктам господарювання, у порядку, встановленому пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України.
4. Митні органи здійснюють митні формальності, необхідні для випуску у відповідний митний режим товарів (продукції), зазначених у цій статті, з урахуванням відомостей про діючі ліцензії, отриманих від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у встановленому законодавством порядку.