1. Положення статей 42-48 цього Закону застосовуються у випадках, якщо повідомлення про фактичне або потенційне порушення профільного законодавства (далі - повідомлення про порушення) здійснюється:
1) фізичною особою, яка працює або працювала за трудовим договором (контрактом);
2) фізичною особою - підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, за умови що така особа не є працівником у межах цієї підприємницької чи незалежної професійної діяльності;
3) учасниками (акціонерами);
4) особою, яка здійснює або здійснювала управлінські функції;
5) особою, яка проходить або проходила стажування (набуття особою практичного досвіду виконання завдань та обов’язків у певній професійній діяльності або галузі знань);
6) особою, яка надає або надавала послуги, виконує або виконувала роботи (у тому числі за договором підряду) для осіб, щодо яких здійснює повідомлення про фактичні або потенційні порушення вимог законодавства;
7) особою, яка перебуває у процесі працевлаштування, якщо повідомлена інформація здобута у процесі працевлаштування чи переговорів, що йому передували;
8) іншою особою, яка відповідно до вимог цього Закону здійснює повідомлення про порушення.
Особи, зазначені у цій частині, є інформаторами.
2. Положення цього Закону щодо захисту інформаторів, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, застосовуються у разі виконання обох таких умов:
1) інформатор має обґрунтовані підстави вважати, що інформація, зазначена у повідомленні про порушення, на момент подання такого повідомлення відповідала дійсності;
2) повідомлення про порушення здійснено шляхом:
а) внутрішнього повідомлення - інформатор повідомив про фактичне або потенційне порушення профільного законодавства уповноважених осіб (уповноважені підрозділи) учасника ринків капіталу та/або учасника товарних спот-ринків, якого стосується повідомлення про порушення;
б) повідомлення Комісії - інформатор повідомив про фактичне або потенційне порушення профільного законодавства відокремлений структурний підрозділ Комісії, що забезпечує отримання Комісією повідомлень про порушення та вжиття заходів реагування на них;
в) публічного повідомлення - інформатор з дотриманням будь-якої з умов, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 46 цього Закону, оприлюднив інформацію про фактичне або потенційне порушення профільного законодавства через медіа або у мережі Інтернет. Для цілей цієї частини передача інформації медіа, здійснена інформатором, вважається публічним повідомленням.
У разі дотримання умов пунктів 1 і 2 цієї частини положення цього Закону щодо захисту інформаторів застосовуються також до інформаторів, які анонімно здійснили повідомлення про порушення.
3. Інформатори можуть повідомляти про фактичне або потенційне порушення профільного законодавства правоохоронні органи, органи державної влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також регуляторів ринків капіталу та організованих товарних ринків іноземних держав. У такому разі положення цього Закону щодо захисту інформаторів застосовуються за умови, що таке повідомлення передано зазначеними органами або регуляторами до Комісії.
Правоохоронні органи, органи державної влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, які отримали повідомлення про порушення, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання, надсилають копію такого повідомлення до Комісії. Інформація, що міститься у повідомленні про порушення, належить до службової інформації, доступ до якої обмежується відповідно до законодавства.
4. Положення цього Закону щодо захисту інформаторів застосовуються також до:
1) осіб, які у зв’язку з пов’язаністю з інформатором відносинами, передбаченими частиною першою цієї статті, конфіденційно надавали допомогу інформатору у здійсненні повідомлення про порушення;
2) колег або родичів інформатора, якщо здійснення інформатором повідомлення про порушення може призвести до безпідставного порушення їхніх законних інтересів;
3) юридичної особи, учасником (акціонером) або найманим працівником якої є інформатор.
5. Звуження змісту та обсягу прав, передбачених статтями 42-48 цього Закону, у тому числі у зв’язку із вчиненням особами будь-яких правочинів, не допускається.
6. Вчинення будь-яких дій, що перешкоджають здійсненню повідомлення про порушення, забороняється.
7. Здійснення завідомо неправдивого повідомлення про порушення забороняється.
За подання завідомо неправдивого повідомлення про порушення особа, яка здійснила таке повідомлення, несе відповідальність відповідно до закону.
{Закон доповнено статтею 41 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 }