1. У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері поводження з ГМО центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарно-епідемічного благополуччя населення, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за розміщенням на ринку ГМО та ГМ-продукції, або їх територіальні органи у межах своєї компетенції вживають відповідних заходів для:
1) забезпечення усунення суб’єктом господарювання порушення вимог законодавства у сфері поводження з ГМО, а також запобігання виникненню таких порушень;
2) з’ясування причини виникнення порушення вимог законодавства у сфері поводження з ГМО.
2. До заходів, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, зокрема, належать:
1) вивантаження, перевантаження в інший транспортний засіб;
2) зміна маркування (етикетки) та/або інформації, що супроводжує товар та надається споживачу;
3) обмеження або заборона розміщення на ринку, обігу, переміщення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України ГМО та/або ГМ-продукції, які не відповідають вимогам цього Закону та становлять загрозу здоров’ю людини та/або навколишньому природному середовищу;
4) вимога до суб’єкта господарювання збільшити частоту внутрішнього контролю (внутрішніх перевірок);
5) відкликання, вилучення або знищення ГМО та/або ГМ-продукції, крім випадків, якщо є можливість усунення відповідного порушення або зміни цільового призначення;
6) анулювання відповідного дозволу, обов’язковість якого передбачена цим Законом.
3. При визначенні заходів реагування враховуються:
1) характер порушення вимог законодавства у сфері поводження з ГМО;
2) відповідні записи суб’єкта господарювання, пов’язані з дотриманням вимог, які було порушено.