1. Дія цього Закону поширюється на відносини у сфері поводження з ГМО:
1) генетично-інженерну діяльність у замкненій системі;
2) дослідження та випробування ГМО у відкритій системі;
3) державну реєстрацію ГМО;
4) розміщення на ринку ГМО та ГМ-продукції;
5) маркування ГМ-продукції;
6) заходи державного контролю за поводженням з ГМО.
2. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають у зв’язку з:
1) реєстрацією та обігом будь-якої продукції, призначеної для медичних цілей, у тому числі лікарських засобів;
1) навмисним вивільненням у відкриту систему лікарських речовин і сполук, призначених для використання людиною, що містять чи складаються з ГМО чи комбінації ГМО, для проведення досліджень та випробувань, якщо інше не встановлено законом. Положення цього пункту не перешкоджає застосуванню частин першої і другої статті 19, пунктів 3 і 5 частини першої статті 21 цього Закону для цілей здійснення державної реєстрації лікарських засобів та ветеринарних лікарських засобів;
2) реєстрацією та обігом ветеринарних лікарських засобів;
{Пункт 1 частини другої статті 3 в редакції Закону № 4718-IX від 16.12.2025}
{Пункт 2 частини другої статті 3 виключено на підставі Закону № 4718-IX від 16.12.2025}
3) застосуванням методів (прийомів) зміни генетичного матеріалу живих організмів без використання рекомбінантних молекул нуклеїнових кислот, у тому числі на самоклонування, методи мутагенезу, злиття рослинних клітин (протопластів), а також на:
екстракорпоральне запліднення;
кон’югацію, трансдукцію, трансформацію, що відбуваються в природних умовах;
індуктивну поліплоїдію.
3. Дія цього Закону не поширюється на генетично-інженерну діяльність щодо людського організму, органів, тканин та окремих клітин у складі людського організму.