1. Відносини підприємства і вищестоящого органу (міністерства, державного комітету, відомства чи іншого вищестоящого органу) будуються на основі планового управління, додержання принципів повного господарського розрахунку, самофінансування і самоврядування на підприємстві.
Всі органи державної влади і управління повинні всемірно сприяти розвиткові господарської самостійності, ініціативи і соціалістичної підприємливості підприємств та їх трудових колективів.
Керівництво підприємством здійснюється насамперед економічними методами на основі контрольних цифр, державних замовлень, довгочасних економічних нормативів і лімітів. Перелік встановлюваних підприємству контрольних цифр, економічних нормативів і лімітів затверджує Рада Міністрів СРСР. Вищестоящий орган не має права доводити до підприємств контрольні цифри, економічні нормативи і ліміти понад затверджений перелік. Склад державного замовлення затверджує Держплан СРСР. По підприємствах, підвідомчих республіканським міністерствам і відомствам, а також по товарах народного споживання і платних послугах (крім державних замовлень Держплану СРСР) склад державного замовлення затверджує Рада Міністрів союзної республіки. Встановлювані підприємству вихідні дані для планування повинні бути строго пов'язані між собою. ( Абзац третій пункту 1 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом СРСР N 319-I ( v0319400-89 ) від 03.08.89 )
Підприємство керується вимогами єдиної технічної політики, яка проводиться в галузі міністерством, відомством, одержує від нього допомогу в підготовці і перепідготовці кадрів, у здійсненні зовнішніх економічних зв'язків.
Вищестоящий орган зобов'язаний усією своєю діяльністю забезпечувати умови для ефективної роботи підприємства, суворо додержувати прав підприємства, сприяти їх повній реалізації, не втручатися в його оперативно-господарську діяльність, а також інформувати трудовий колектив підприємства про свою діяльність.
Вищестоящий орган протидіє монопольним тенденціям окремих підприємств, здійснюючи з цією метою заходи для подолання завищення собівартості і цін, застою в технічному розвитку виробництва, штучного обмеження випуску і збуту продукції, яка користується попитом у споживачів.
2. Підприємство за встановленим нормативом відраховує вищестоящому органу частину свого прибутку (доходу) для створення централізованих фондів і резервів. Вищестоящий орган може за рахунок цих фондів і резервів виділяти підприємству кошти на здійснення заходів, необхідних для розвитку галузі.
3. Вищестоящий орган зобов'язаний здійснювати контроль за діяльністю підприємства, додержанням законодавства, схоронністю соціалістичної власності. Ревізія виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства проводиться вищестоящим органом комплексно не частіше як один раз на рік із залученням заінтересованих організацій.
Міністерство, відомство, інший вищестоящий орган може давати підприємству вказівки тільки відповідно до своєї компетенції, встановленої законодавством. У разі видання міністерством, відомством, іншим вищестоящим органом акта, який не відповідає його компетенції, або з порушенням вимог законодавства підприємство має право звернутися в державний арбітраж із заявою про визнання такого акта недійсним повністю або частково.
Збитки, заподіяні підприємству в результаті виконання вказівки вищестоящого органу, який порушив права підприємства, а також внаслідок неналежного здійснення вищестоящим органом своїх обов'язків щодо підприємства, підлягають відшкодуванню цим органом. Спори в питанні відшкодування збитків вирішуються державним арбітражем.
4. Підприємство бере активну участь у здійснюваній Радою народних депутатів відповідно до законодавства роботі по забезпеченню комплексного економічного і соціального розвитку території, кращого задоволення потреб населення, а також у формуванні місцевого бюджету за встановленими нормативами.
Підприємство взаємодіє з Радою народних депутатів у своїй роботі по виявленню і приведенню в дію резервів прискорення розвитку та підвищення ефективності виробництва. Частина коштів, зекономлених підприємствами за рахунок здійснення організованих Радами заходів щодо використання резервів зростання виробництва й економії ресурсів, передається в розпорядження Рад Міністрів союзних (без обласного поділу) і автономних республік, виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів для використання на економічний і соціальний розвиток відповідних територій.
Підприємство погоджує з відповідною Радою Міністрів союзної (без обласного поділу), автономної республіки, виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів техніко-економічні обгрунтування і техніко-економічні розрахунки на будівництво об'єктів, титульні списки будов за встановленими показниками.
Місцеві Ради народних депутатів сприяють ефективній діяльності підприємств, розміщених на їх території, вживають заходів для створення сприятливого режиму обслуговування їх працівників організаціями торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування, охорони здоров'я, культури, міським транспортом, а також зручного режиму роботи дитячих закладів.
5. Виконання підприємством не передбачених планом обсягів робіт або послуг за завданнями вищестоящого органу і рішеннями Ради народних депутатів здійснюється на основі господарських договорів з компенсацією затрат тими підприємствами та організаціями, для яких їх виконано (крім робіт по ліквідації наслідків стихійного лиха та аварій).
III. ВИРОБНИЧА І СОЦІАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА