Ст. 6. Управління підприємством

Чинна редакція, діє з 1989-08-03

1. Управління підприємством здійснюється на основі принципу демократичного централізму, поєднання централізованого керівництва і соціалістичного самоврядування трудового колективу.

Соціалістичне самоврядування реалізується в умовах широкої гласності шляхом участі всього колективу та його громадських організацій у виробленні найважливіших рішень і контролі за їх виконанням, виборності керівників та єдиноначальності в управлінні підприємством. На основі самоврядування забезпечується об'єднання зусиль і розвиток ініціативи трудящих для досягнення високих результатів роботи, виховання у працівників організованості й дисципліни, підвищення їх політичної свідомості.

Партійна організація підприємства, будучи політичним ядром колективу, діє в рамках Конституції СРСР, спрямовує роботу всього колективу, органів його самоврядування, профспілкової, комсомольської, інших громадських організацій і здійснює контроль за діяльністю адміністрації.

Соціально-економічні рішення, які стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються керівником за участю трудового колективу, діючих у ньому партійної, а також профспілкової, комсомольської та інших громадських організацій відповідно до їх статутів і законодавства.

2. На підприємстві здійснюється виборність керівників (як правило, на конкурсній основі), яка забезпечує поліпшення якісного складу керівних кадрів і посилення їх відповідальності за результати діяльності. Принцип виборності застосовується щодо керівників підприємств, структурних одиниць об'єднань, виробництв, цехів, відділень, дільниць, ферм і ланок, а також майстрів і бригадирів.

3. Керівник підприємства, структурної одиниці об'єднання виражає інтереси держави і трудового колективу. Він обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу таємним або відкритим голосуванням (за розсудом зборів чи конференції) строком на 5 років і затверджується вищестоящим органом. Якщо кандидатуру, обрану трудовим колективом, не затверджено вищестоящим органом, проводяться нові вибори. При цьому вищестоящий орган зобов'язаний пояснити трудовому колективу причини відмовлення в затвердженні результатів виборів.

Керівник підприємства, структурної одиниці об'єднання може достроково звільнятися з посади вищестоящим органом на підставі рішення загальних зборів (конференції) трудового колективу або за їх уповноваженням - ради трудового колективу.

Обраний трудовим колективом керівник головної структурної одиниці (головного підприємства) затверджується вищестоящим органом на посаді керівника об'єднання. В разі, коли управління об'єднанням здійснюється відособленим апаратом, вибори керівника об'єднання проводяться на конференції представників трудових колективів його структурних одиниць і підприємств. Дострокове звільнення з посади керівника об'єднання провадиться в тому ж порядку.

Керівники підрозділів - виробництв, цехів, відділень, дільниць, ферм і ланок, а також майстри і бригадири обираються відповідними колективами таємним або відкритим голосуванням на строк до 5 років і затверджуються керівником підприємства. Зазначені керівники можуть достроково звільнятися з посади, яку вони займають, керівником підприємства на підставі рішення колективу відповідного підрозділу.

Керівники підприємств, структурних одиниць об'єднань, підрозділів, а також майстри і бригадири, звільнені з посади після закінчення строку повноважень, можуть бути обрані знову або направляються на іншу роботу в порядку, встановленому законодавством щодо осіб, звільнених з виборної посади.

Заступники керівника, керівники юридичної та бухгалтерської служб і служби контролю якості підприємства призначаються на посаду і звільняються його керівником у встановленому порядку.

4. Єдиноначальність у системі самоврядування на підприємстві здійснюється керівником підприємства, керівниками структурних одиниць об'єднання і підрозділів.

Керівник підприємства (генеральний директор, директор, начальник, керуючий) керує всією діяльністю й організує роботу підприємства. Він несе відповідальність за результати роботи підприємства перед державою і трудовим колективом.

Керівник підприємства без довіреності діє від імені підприємства, представляє його на всіх підприємствах, в установах і організаціях, розпоряджається майном підприємства, укладає договори, видає довіреності, відкриває в банках розрахункові та інші рахунки підприємства.

У межах компетенції підприємства його керівник видає накази і дає вказівки, обов'язкові для всіх працівників підприємства. Рішення керівників структурних одиниць і підрозділів, майстрів і бригадирів є обов'язковими для всіх підлеглих їм працівників.

5. Основною формою здійснення повноважень трудового колективу є загальні збори (конференція).

Загальні збори (конференція) трудового колективу:

обирають керівника підприємства, раду трудового колективу, заслуховують звіти про їх діяльність;

розглядають і затверджують плани економічного і соціального розвитку підприємства, визначають шляхи збільшення продуктивності праці і прибутку (доходу), підвищення ефективності виробництва і якості продукції, збереження і примноження загальнонародної власності, зміцнення матеріально-технічної бази виробництва як основи життєдіяльності колективу;

схвалюють колективний договір і уповноважують профспілковий комітет підписати його з адміністрацією підприємства від імені трудового колективу; беруть соціалістичні зобов'язання; затверджують за поданням адміністрації і профспілкового комітету правила внутрішнього трудового розпорядку;

розглядають інші найважливіші питання діяльності підприємства;

самостійно встановлюють для своїх працівників додаткові соціальні пільги в межах зароблених коштів. ( Пункт 5 статті 6 доповнено абзацом згідно із Законом СРСР N 319-I ( v0319400-89 ) від 03.08.89 )

6. Збори (конференція) трудового колективу підприємства скликаються радою трудового колективу в міру потреби, але не рідше як два рази на рік. Питання на розгляд зборів (конференцій) вносяться з ініціативи ради трудового колективу, адміністрації, партійної, профспілкової, комсомольської та інших громадських організацій, органів народного контролю, окремих членів колективу, а також вищестоящого органу.